image

Наступний рівень. Секретар Бахмутської міськради Кіщенко балотується в районну раду


Наступний рівень
Секретар Бахмутської міськради Кіщенко балотується в районну раду
Світлана Кіщенко депутатка вже 22 роки поспіль. Цього року посадовиця балотується вп'яте і йде за списками "Слуги народу". Причому працювати збирається в новоутвореній та розширеній районній раді, про повноваження якої ще точно не відомо. Оскільки пані Світлана досвідчений гравець в місцевій політиці, то й питань до неї більше, ніж до нових кандидаток. Ми поспілкувалися про попередній досвід політикині, очікування від цьогорічних виборів та пропозиції на можливі наступні 5 років роботи.
Це інтерв'ю Вільне радіо записує з особистої ініціативи. Нам цікаво поспілкуватися зі Світланою Кіщенко в новій ролі та розпитати детальніше про готовність кандидатки до виборів.

Оскільки останнє десятиріччя жінки в депутатському корпусі Бахмутського району ㅡ в меншості, як і в Бахмутській міській раді.

Зазначимо, на сайті Вільного радіо вже є інформація про всіх кандидатів/кандидаток в раду Бахмутської ОТГ. Обирайте свідомо.

Ми не робимо матеріали з кандидатами на платній основі, щоб уникнути заангажованості.
Досвідчена посадовиця йде від партії "нових облич"
— Ви йдете на вибори від "Слуги народу". Що саме Вас приваблює в цій політсилі?
Бажання внести зміни в життя країни, громади, Бахмутського району.
— Який Ваш номер у списку?
Першим номером як лідер партії в Бахмутському районі йде Артем Лук'янов. А я йду першим номером у територіальних списках по першому округу тут, у нас, у центрі міста.
— На минулих виборах Ви йшли від "Партії регіонів". Наразі найближча за риторикою до них політсила – "ОПЗЖ". Там об'єдналися чимало ключових представників регіоналів. Чому цього разу вирішили змінити партію?
Тоді ще була мажоритарна система і я обиралася за нею. Так, на той час я була членом "Партії регіонів", я цього ні в якому разі не приховую. У 2014 році я вийшла з неї, це було моє свідоме рішення. Я вирішила так, бо великий вплив на долю країни мали події 2014 року. Зараз я не є членом жодної політичної сили. Партія "Слуга народу" запропонувала мені бути кандидаткою від них.
— Політика команди Зеленського доволі ультимативна: "або підтримуй лінію президента у всьому, або йди". Нещодавно так було, наприклад, з Гео Леросом, який висловився проти чинної влади, а потім раптово став позафракційним. Наскільки Ви готові підтримувати лінію партії?
Я вважаю, що є велика різниця між геополітичним або всеукраїнським масштабом політики та місцевим. Різниця в тому, що місцевий депутат – це той депутат, який найбільш наближений до пересічного громадянина. Якщо ми будемо спиратися лише на великих і далеких, то хто буде робити цю щоденну справу, яка потрібна кожній людині? Хто буде турбуватися про те, щоб бути не лише прихильником партії, а й доносити до неї проблеми людей? Так от я хочу бути саме передавачем ідей, бажань, мрій, почуттів пересічного громадянина до тих, хто сидить на високих лавах.
— А якщо раптом вийде, що Ваша політика піде всупереч загальній?
Я не думаю, що моя політика буде йти всупереч тому, щоб у громаді відбувалися позитивні зміни. Тут, мабуть, треба казати не про громаду, а про район, тому що Бахмутський район потребує змін, які стосуються децентралізації. Ми розуміємо, що таке Бахмутський район, але це вже нове утворення. До нього додалися ще кілька громад, зокрема Торецька. В нього будуть зовсім інші повноваження, які відрізнятимуться від тих, що є зараз. Я дуже сподіваюся, що найближчим часом будуть внесені зміни до закону про місцеве самоврядування, й це буде під силу лише монобільшості, що це будуть виважені та продумані кроки, які сприятимуть розвитку країни. А те, що партія сама по собі несе позитив, лише буде приваблювати людей.
Імідж партії "слуг" грунтується на нових обличчях, багато з яких не мають політичного досвіду. Як Ви гадаєте, пересічний прихильник цієї партії проголосує за Світлану Кіщенко – кандидатку, яка вже кілька десятиліть працює в міськраді?
Не буду казати про всіх, але в мене є достатня кількість друзів, які мешкають у Бахмуті та підтримують доволі прогресивні погляди на те, що відбувається в країні. І я думаю, що якщо люди не будуть підходити до вибору гіпотетично – "слуга" це чи не "слуга" – а обиратимуть тих, хто поруч з ними весь цей час та допомагає у вирішенні проблем, то я думаю, що так, проголосують.
— На який електорат Ви взагалі орієнтуєтеся?
На прогресивний. Команда "Слуги народу", яка зараз балотується до міської ради, складається цілком з мешканців нашої громади. Вони дуже позитивні, енергійні, привабливі як особистості. Мені дуже приємно з ними спілкуватися, і я сподіваюся, що вони знайдуть підтримку у мешканців громади. Я маю надію, що проголосують і мешканці Часів Яру, але, знов-таки, це територіальні списки, район поділений на 4 округи, в кожному з яких будуть свої бюлетені.
Про першочергові плани
— Що прописано у програмі вашої партії?
По-перше, це реалізація тих завдань, які стоятимуть перед районною радою чесно, відкрито, прозоро, з максимальним залученням громадськості, з максимальною орієнтацію на потреби населення. Бахмут потрапив до десятки найбільш прозорих міст України, й це вдалося реалізувати буквально за 3 останні роки, коли ми плідно попрацювали над тим, щоб були інструменти, які б дозволяли нам робити свою роботу прозоро, щоб був відкритий сайт з доступом до всіх наших баз даних. Це теж треба робити, бо коли я дивлюся на сайт Бахмутської районної ради, то мало знаходжу для себе цікавої інформації. Робота має бути прозорою, активною та йти на користь кожній громаді Бахмутського району.
Для довідки:

Сесії Бахмутської міської ради проходять раз на місяць за затвердженим графіком. У районній раді їх проводять рідше – коли збереться достатня кількість питань для обговорення. При цьому на сайті про це можуть і не повідомляти. Проєкти рішень та ухвалені документи на сайті Бахмутської райради оприлюднені не повністю.

Крім того, в сесійній залі райради досі не встановили електронну систему голосування. Тендер на закупівлю спеціальних планшетів та самої системи провели наприкінці 2017 року.

Голова Бахмутської районної ради Євген Пластун відмовляється спілкуватися з пресою щодо його рішень, повноважень та кримінальних справ. Свою позицію посадовець аргументує тим, що ЗМІ начебто намагаються його спровокувати.

На цих місцевих виборах Євген Пластун не йде в райраду, але претендуватиме на крісло голови Соледарської громади.
— У Вас є власна програма?
Персональна програма в кожного депутата не передбачається, є програма партії. На теперішній час Виборчий кодекс на цьому не наполягає. Моя програма – це "чесно, відкрито і для людей".
— В якій сфері Ви вважаєте себе експерткою?
Місцеве самоврядування, робота ради, впровадження комп'ютерних технологій в роботу ради.

У якій комісії Ви б хотіли працювати, якщо Вас оберуть?

Спочатку треба з'ясувати які будуть. Я дуже чекаю на закон про повноваження районних рад. Якщо виходити з того законодавства, яке вже є, то функцією районних рад буде інвентаризація комунального майна та його передача на рівень громади. Тому, я гадаю, це буде перше завдання, яке стоятиме перед нами. А як це буде втілюватися – побачимо.
— Поговорімо про здобутки перед виборцями. У 2010 році Ви подали план заходів, які збиралися реалізувати на посаді. Усі ці заходи стосувалися Часів Яра, бо ж місцеві мешканці обрали вас собі депутаткою. Серед обіцянок зокрема – зробити тротуар по вул. Транспортній, капітально відремонтувати покрівлі одного з будинків по вул. Артема, припинити несанкціоноване руйнування будинків, розібратися з вуличним освітленням та проблемами електро- і теплопостачання в місті тощо. На виконання у Вас було 7 років, поки Часів Яр не від'єднався. Розкажіть, що з цього було зроблене, а що – ні.
Більшість з того, що я обіцяла, я виконала. Дійсно, ситуація в Часів Ярі зараз дуже складна. По-перше, це пов'язано з закриттям Часівоярського вогнетривкого комбінату, яке було містоутворюючим підприємством. По-друге, місто не прогресує, бо там немає стратегії розвитку. Як би ми не підштовхували депутатів місцевої ради, рішення про це не було. Але є питання, які виходило відстоювати ще на тому рівні, коли Часів Яр був підпорядкований Бахмутській громаді. Тоді було декілька проєктів, які можна було реалізувати. Але коли Часів Яр вийшов з підпорядкування, тісних зв'язків з тією громадою в плані залучення коштів, реалізації проєктів тощо вже не було – це різний рівень повноважень. Але й досі я допомагаю тим, хто до мене звертається: комусь з дитячим садочком, комусь з лікарнею, комусь з якимись проблемами стосовно субсидій, комусь з проблемами працевлаштування.
Додам також, що для того, щоб вирішувати проблеми Часів Яру, потрібно, щоб Часовоярська міськрада розробила ці проєкти. На жаль, не все було розроблене. Наприклад, було питання з опаленням по вул. Транспортній. Там є 5-6 двоповерхових будинків, в яких живуть через одну квартиру. На той час опалення було дуже затратним, а вогнетривкий комбінат збирався опалення відключати. Був розроблений проєкт щодо встановлення індивідуального опалення, але Часовоярською міською радою він не був підтриманий. Коштів на втілення того проєкту не знайшлося, але зараз команда чинного мера вибила ці кошти, й тепер на Транспортній, Горького, Міліцейській реалізується проєкт з встановлення індивідуального опалення.
Які проблеми міста і району Ви вважаєте найгострішими?
По-перше, дотепер не вирішене питання стосовно передачі земель, у тому числі сільськогосподарського та іншого призначення на рівень ОТГ. Наскільки я знаю, таке рішення ухвалене лише по Соледарській громаді, але до кінця воно не реалізоване. Це першочергово впливає на наповнення бюджету громади.

Інший момент – третинний рівень медицини. В нашій громаді його немає. Зараз ведеться велика робота щодо обладнання та приведення у відповідний рівень Бахмутської міської лікарні, але це вторинна ланка.

Ще один аспект – міжмуніципальні дороги. Взяти, наприклад, ту дорогу між Клиновим і Миронівкою – там дуже проблемна ділянка.
Є ще така проблема, як використання комунального майна району, воно й зараз у дуже неприглядному вигляді. Далі його треба передати на баланс громаді, а чи буде воно їй необхідне. Якщо воно використовувалося і "живе", то громада його візьме й буде далі ним користуватися, а якщо воно зруйноване, то що з ним робити? З цим треба розбиратися.

Я майже нічого не знаю про Торецьку і Світлодарську громади, треба буде вивчати які там є проблеми.
Які з цих проблем можна вирішити швидко?
Навіть не знаю. Мабуть, спершу треба вивчити законодавство, з яким ми будемо працювати. Це перше, що треба буде зробити. Я не думаю, що це легко, але це вкрай необхідно для початку роботи.
З чим розібратися буде найскладніше?
Не можу сказати. Треба розбиратися зі стартовими позиціями, а далі вже будемо дивитися.
Комунальна власність має бути у приватних руках
— Які Ваші пропозиції щодо покращення житлово-комунальної сфери?
Передача ЖКГ у приватні руки. Якщо у вас є приватний будинок з подвір'ям, ви ж туди нікого не звете, щоб вам відремонтували покрівлю, або якщо звете, то звете спеціалістів. Скажімо, я не вмію ремонтувати газову колонку, тому позву спеціаліста. Чому ми вважаємо, що багатоповерховий будинок з якихось причин не наш, а чийсь? Квартира моя – моя, по цих сходах ходжу – ходжу. Підвал, дах – ні, не моє, я ж на третьому поверсі живу. Ні, це все наше, і чим швидше ми це зрозуміємо, тим краще. Треба виховувати в людях поняття відповідального власника, тим більше, що в Бахмуті прикладів успішних будинків ОСББ дуже багато.
— А як бути з комунальними підприємствами?
Тут має бути чіткий облік і чіткий розподіл. Якщо ми знаємо, що ця дорога на балансі в Облавтодору, а ця – у міста, а ця – в ОТГ, то повинні бути чіткі правила взаємодії. Якщо дорогу треба почистити у перші 2 години від снігу – вона має бути почищена. Тобто, має бути чіткий регламент роботи. Інший момент – за все це треба платити. Якщо ми кажемо, що розчистити від снігу кілометр дороги коштує стільки-то, то треба визначитися хто за це має заплатити. Третє, якщо казати про благоустрій – не сміти. Ми колись приймали двох літніх японців. Їхні батьки працювали як військовополонені на будівництві дороги "Харків – Ростов".
Ми привели їх до 11 школи та розповіли, що раніше тут був госпіталь і, можливо, їхні батьки тут були. Японці поклали там білі квіти, й на землі поблизу залишилось кілька пелюсток. Один з японців їх підняв, а я думаю: "Що він з ними буде робити? Мабуть, на травку кине". Ні. Поки він не знайшов смітник, він весь час тримав ці пелюстки в руці.

А потім ми поїхали до нашого пам'ятника визволителям Донбасу. Там на лавці сиділи молоді люди з дітьми, щось випивали, а поруч стояла порожня пляшка. Японець підійшов і цю пляшку в урну поклав. Мені стало так соромно. Ця внутрішня культура і відповідальність за місце, де ми живемо, повинні бути в кожного.
— Що б Ви хотіли покращити в освітній сфері?
Є різниця між міською та сільською освітою. З одного боку ми розуміємо, де якісніше та доступніше. З іншого ж боку ми розуміємо, що якщо школу закриють, то село може померти. Так, в селі повинна бути школа, але вона має бути більше орієнтована на початкове та середнє навчання. Зараз у нас новий закон про освіту. Він вимагає, щоб початкова, середня та старша школа були окремо. Ми їздили з командою до Маріуполя, там провели якісну реконструкцію однієї зі шкіл для створення на її базі профільного ліцею. А маленьку школу вони переобладнали як початкову, але повного дня. Ви приводите туди дитину о 8 ранку, а забрати можете ввечері, але за цей час дитину кілька разів нагодують і підготують з нею уроки. Додому дитина приходить лише для спілкування з батьками.
— А чи вистачить нашому району приміщень для впровадження цієї реформи?
Вистачить, у нас достатньо закладів.
— Серед проблем міста є й екологічні. Зокрема, ми писали, як очисні споруди скидали в Бахмутку недоочищену воду. Що треба з цим робити?
Я думаю, проблема не в тому, що в Бахмутку скидають щось недоочищене. Вода, яка туди скидалася, була майже однакової якості з річковою, перевищення якихось нормативів не було. Я думаю, що в самій річці є мул, який накопичився за багато років. Тому поки ця вода доходить з повільною течією до інших міст, вона встигає перегрітися на сонці, що пришвидшує взаємодію з цим мулом. От його і треба чистити. Ми лише невеличку ділянку Бахмутки розчистили, а скільки для цього треба коштів. Продовження цього проєкту можливе лише з залучених коштів, бо у громади на це грошей не вистачить. Крім того, Бахмутка тече не лише в нашому місті, вона йде далі у Соледар, Сіверськ. У Бахмута є проєкти на розчистку ріки, а чи є вони в цих містах? А чи є, наприклад, у Соледарі очисні споруди? Їх там немає.
Благоустрій громади – завдання кожного з її мешканців
— Ми спілкувалися з бахмутянами, й багато кого обурює стихійне спалювання листя. Це не лише може спричиняти масштабні пожежі, а й суттєво шкодить здоров'ю. У вас є пропозиції з цього питання?
Я категорично проти спалення листя. Треба за це штрафувати.

Штрафи підвищили, а в нас не штрафують.

Чому? Ми у міській раді ввели посади інспекторів з благоустрою. Їх двоє, вони достатньо серйозно цією проблемою займаються. Крім того, самі люди не повинні бути байдужими. Якщо бачиш, що палять листя – подзвони й скажи, що таке відбувається.
Щодня на Новому ринку поблизу 50-го магазину можна бачити купи сміття. Це майданчик, де гуляють люди, діти. Комунальники там справно прибирають, але це не допомагає. В чому ж проблема, як її позбутися?
За цим магазином є майданчик для роздільного збору сміття, там стоять контейнери. Якщо ти бачиш, що контейнер переповнений – це, знов-таки, внутрішня культура. Біля кожної лавки є урна. Ця ділянка для мене особисто є болючою темою: коли їду додому, завжди бачу цей майданчик і прошу комунальників прибрати сміття. Там є конфлікт між магазином і ОСББ: вони платять ОСББ за прибирання, а ті не хочуть прибирати.

Поряд є ще один будинок ОСББ, і там ніколи не косять траву. Вони кажуть: "Та ні, ми не будемо, місто нам покосить". Будинок передали у приватні руки, а землю – ні. Ми вже одному ОСББ землю оформили, можливо, треба йти далі й одразу ж при утворенні ОСББ визначати межі території, яка їм належить.

Моя знайома, яка живе у Швеції, розповідала, що колись помилково поклала газети у смітник для картону. Голова її ОСББ знайшов її за тими газетами, прийшов до неї та змусив перекласти їх у потрібний смітник. А все тому, що якщо там неправильно здадуть сміття на перероблення, то на ОСББ накладуть великий штраф.
Чого ще бракує громаді в плані благоустрою?
Програми "Місто без окраїн", "Район без окраїн" повинні працювати. Наприклад, в Іванівському немає перукаря, майстра з ремонту взуття. Я думаю, такі ж проблеми є і в інших селах. Треба створювати робочі місця, і це піде на користь людям, які там мешкають.
Що заважало робити все вищеперераховане в попередні каденції та що має змінитися зараз?
Заважала нестача коштів. Коли у 2010 або у 2012 році Сергій Клюєв (народний депутат Верховної Ради) привіз сюди 70 мільйонів, це було щось таке велике! А коли ми стали децентралізованою громадою, ми казали, що в нас є 70 мільйонів на бюджет розвитку, і це були власні кошти громади. І зараз ми на кожну свою копійку залучаємо 5 додаткових. Це не кожному місту вдається, хоча у Бахмуті все ж є багато проблем. Раніше проблеми теж вирішувались, але децентралізація дозволила вирішувати їх ефективніше. Зараз у громад України стало більше можливостей для залучення додаткових інвестицій, але чомусь не всі ними користуються.
Коли Ви плануєте проводити агітацію? Адже для чинної посадовиці дуже тонка межа між адмінресурсом та агітацією.
Є два варіанти: після роботи та у вихідні, цього закон не забороняє. Є можливість піти у відпустку, але на тепер цього зробити не вийде, бо я веду багато справ, які потребують уваги.
Як само плануєте агітувати?
Це буде використання інтернету, зокрема Facebook, це будуть зустрічі з громадянами, а також поширення агітаційних матеріалів через партійні осередки.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо Ви дочитали цей матеріал до кінця, сподіваємось, він був корисним для Вас

Ми дуже цінуємо те, що Ви з нами!

Запрошуємо Вас стати патроном Вільного радіо та підтримати нашу редакцію.

Якісна незалежна журналістика потребує багато зусиль та ресурсів, і саме Ви можете допомогти нам робити це чесно і кожного дня!

Щомісячна підтримка
Допомогти одноразово
Поділитись публікацією
Поділитись публікацією

Ця публікація створена за підтримки Європейського Фонду за Демократію (EED). Зміст публікації не обов'язково відображає думку EED і є предметом виключної відповідальності авторів


Спонсор

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: