Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Попри повноваження “на паузі” після створення військової адміністрації, депутати Святогірської міськради продовжують отримувати звернення від жителів. Депутат Дмитро Климович розповів журналістам Вільного Радіо, що люди найчастіше питають про житло, компенсації за зруйноване майно та умови для переїзду в інші громади. Водночас після створення військової адміністрації депутатів більше не залучають до ухвалення рішень.
На місцевих виборах 2020 року мешканці Святогірської громади обрали 22 депутатів. Наприкінці жовтня 2025 року в такому статусі залишалися 20 людей. Упродовж повномасштабної війни своїх повноважень ніхто не склав, однак двоє обранців померли.
Наразі на Донеччині, як і в багатьох інших прифронтових областях, замість органів місцевого самоврядування (міських, селищних, сільських рад та їхніх виконавчих комітетів) працюють військові адміністрації населених пунктів. Саме цим органам належить повнота влади на місцях. Тож депутати не можуть впливати на рішення громади, як сподівались, йдучи на вибори, втім залишають за собою обовʼязки статусу.
Депутати місцевих рад не отримують зарплати за свою роботу, втім могли б голосувати за розподілення мільйонних бюджетів своїх громад від імені своїх виборців. Тож журналісти Вільного Радіо вирішили дослідити, чи користуються участю таких зацікавлених волонтерів військові адміністрації, які тепер розподіляють кошти підписом однієї людини.
Чи можете пригадати період роботи міської ради у 2022 році до того, як почала функціонувати військова адміністрація?
Якщо згадувати 2022 рік з того моменту, як почався повномасштабний наступ ворога, то ми ще якийсь час займалися депутатською діяльністю, у нас працювала рада. Почалися активні бойові дії, але ми ще працювали в онлайн-режимі, внесли зміни до регламенту. А потім вже неможливо було зібрати кількість депутатів для голосування. По регламенту дозволялося дві третини депутатів, потім можна було навіть 50% присутніх. Але вже не було сенсу.
І якось так вийшло в нашому регіоні, не хочу конкретно називати імена, але десь близько 30% депутатського корпусу були колаборанти. Це переважно була партія ОПЗЖ. Я взагалі не розумію, чому такі політичні сили свого часу взагалі в нас були і їх допускали до виборів. Зараз вже нікого за це карати, звісно, не будуть, але я памʼятаю, як їхні представники їздили і роздавали жителям подарунки перед виборами. І ніякі служби це не зупиняли, навіть не фіксували.
Але виходить, що ми самі собі це все зробили. Так, я розумію, що демократія в нас і різні політичні сили можуть бути. Добре, що вже тепер це згадувати. Що було, те було.
Тож почали в області створювати військові адміністрації, зайшли начальники ВА. І я вам скажу, що депутатський корпус, як такий, з 2023 або, мабуть, з середини 2022 року не залучався до процесів. Мабуть, так простіше.
Відбулась досить різка зміна місцевого самоврядування, але люди продовжували звертатися?
Так, бо мешканців усі тонкощі і процеси в управлінні не дуже цікавлять. Вони як звертались до цього, так і продовжили звертатися. В більшості випадків це зводилося до гуманітарної та інформаційної допомоги. Потім вже, коли була окупована територія, дуже багато людей звертались щодо оформлення та отримання сертифікатів на зруйноване житло. Я дуже багато роз’яснював щодо того, хто може розраховувати на компенсації. Ще які питання? Багато було запитів щодо працевлаштування, переміщення по території України.
Зараз, що стосується адміністративної роботи в громаді, то я участі не беру. Але з людьми, з виборцями я спілкуюсь.
А як зараз? Змінилися запити в людей на вже п’ятий рік великої війни?
Знаєте, так, значно менше вже запитів, бо люди роз’їхалися хто куди. І вже, розумієте, в цих людей запит не до нас, а до тих депутатів і тої місцевої влади, де вони облаштовують своє життя, куди релокувалися якісь установи.
Але продовжують звертатися люди з громади. Це більше схоже на поради і консультації. Питають, а куди краще їхати, а де тихіше, а де умови краще. Про житло, звісно, найбільше запитів. Особливо цікавлять варіанти, де можна не платити. Я раджу в таких випадках сільську місцевість, бо там справді є хороші варіанти. Тут вже треба обирати і їхати безпосередньо на місце і дізнаватися вже у місцевої влади. Але часто ідуть назустріч, бо є порожні хатки або ділянки, де можна побудуватися. Знаєте, є люди, які їдуть і відновлюють закинуті будинки, безкоштовно по суті живуть. І громаді добре, тому що люди приїжджають, і переселенці облаштовуються.
Окремо питають і про ці сертифікати. Бойові дії продовжуються, у людей житло знищують. Але в нас комісія активно працює, я знаю, що точно сертифікати видають. Там же територія активних бойових дій. Плюс-мінус якось всі зрозуміли, як робити ці заяви, і процес пішов активніше. І дуже допомогло, що дозволили дистанційно обстежувати.
Тому це працює, слава Богу, держава людей не кинула в цьому плані. Звісно, ще б вона розв’язала питання щодо людей з 2014 року і з тими, хто з окупованих територій. Тут ще треба працювати. Добре, що почали ваучери теж видавати для тих, в кого УБД та інвалідність внаслідок війни. Очевидно, що у нас запит великий, а закрити це все… Дуже складно.
Чи є у депутатського корпусу комунікація з військовою адміністрацією? Можливо, залучають депутатів до обговорення рішень щодо громади?
У 2022 році були якісь спроби. Нас частково залучали до розробки стратегії громади в умовах повномасштабної війни та окупації деяких територій. Але це, скоріше, залишилося на рівні ініціативи. А зараз вже як такої взаємодії немає, всі процеси відносно налагодилися вже за новими правилами.
Попри те, що по суті повноваження депутатів на паузі, у вас все одно як у депутата залишається обов’язок як мінімум подавати декларацію.
Так, звісно, декларацію подаємо. Особисто я подаю, тому що законодавство одне для всіх. І я дотримуюсь думки, що ми всі маємо бути законослухняними громадянами. Навіть якщо депутатство зараз номінальне, але в мене є обовʼязок.
Депутати підтримують між собою звʼязок? Зараз маю на увазі не весь склад міської ради, можливо, кілька людей?
Раніше, звісно, ми активніше спілкувалися. Взагалі у нашій міськраді я був же як голова фракції від “Слуг народу”, тому я з багатьма контактував. Зараз спілкуюся з деякими депутатами. Але я навіть їх не питав і не знаю, як вони ставляться до свого статусу депутатства, чи вважають себе депутатами.
Але цей статус закріплений.
За законодавством — так. Там же написано в законі місцевого самоврядування, що статус депутата залишається до проведення нових виборів.
Коли закінчиться війна і будуть організовувати місцеві вибори, чи планували б ви повернутися в політику?
Обов’язково наші території будуть вільні від агресора. В цьому навіть не хочу сумніватися. І коли це станеться, то я думаю, що так, повернусь. Як мінімум, нам треба буде зібратися. Хоча навіть не уявляю, як це буде. Сумніваюсь, що в нас хоча б 50% депутатів зберуться. Я багато чую думок, що пропонують просто ліквідувати міські ради і все. Ніби краще і після війни на цих територіях залишати військові адміністрації. Можливо, так і треба, я тут не знаю правильної відповіді.
А чим зараз займається?
Працюю, все добре. Працюю у Києві в приватній фармацевтичній компанії.
Ви до 2023 року працювали ж у парку “Святі Гори”?
Так, я працював у національному парку “Святі Гори”. Були у нас там такі масштабні плани, навіть інвестиції заводили. Вже у 2022 році мали почати будувати. Ну бачите, скільки планів, а ось так вийшло. Я думаю, що повернемося, все ще буде. Правда, національний парк дуже сильно постраждав. І як це все відновлювати? Якщо після якихось пожеж чи руйнувань тут зрозумілий процес — висаджувати нове, допомагати природі, а вона вже далі все сама зробить. А тут же стільки забруднень небезпечних. Ці ліси будуть для людей ще довго закриті й небезпечні. Більше питань, ніж відповідей.
Нагадаємо, раніше журналісти Вільного Радіо поспілкувалися з депутаткою Краматорської та депутатом Соледарської міських рад про нинішню роботу без засідань та голосувань.