Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Хроніки й фотографії з охопленого боями міста, спогади військових, щоденники, видані вже після смерті їхніх авторів та історії про довоєнне минуле. Ми зібрали 15 видань про Маріуполь, які вийшли після 24 лютого 2022 року.
“Маріуполь. Надія”, Надія Сухорукова
Надія Сухорукова — маріупольська журналістка, яка вела щоденник у соцмережах під час боїв за місто та після виїзду. Згодом ці спогади вона оформила у книжку, де відтворила історію пережитого під час вторгнення російської армії. Ілюстрації для видання створив маріупольський художник Данііл Немировський.
“Щоденник Катерини Савенко”
“Маріуполь. Перший місяць блокади”, Макс Грабовський
До повномасштабного вторгнення Макс Грабовський працював у медіа, а згодом долучився до війська. У його книжці — детальний опис того, що автор бачив і пережив з 22 лютого по 24 березня 2022 року. Макс наголошує, що це “свіжі”, не редаговані спогади, адже він прагнув закарбувати свої емоції без прикрас. Ілюстрації у книжці — це фото, зроблені автором під час боїв за місто.
“Облога Маріуполя”, Євген Малолєтка
Євген Малолєтка — фотограф, який працював у Маріуполі перші 20 днів відкритої війни. У своїй книжці автор ділиться особистим і фіксує воєнні злочини, висвітлює, що саме відбувалося на вулицях, у підвалах і лікарнях. Це історія документування одного з найстрашніших епізодів сучасної історії міста.
“Мандрівка до потойбіччя. Маріуполь”, Євген Шишацький
Євген Шишацький — редактор і журналіст родом із Маріуполя, який навчався в Донецьку, а після окупації міста переїхав у Київ.
“Мандрівка до потойбіччя” — історія про те, як Євген поїхав в окупацію за рідними, зв’язок із якими обірвався. Її він починав розповідати ще у соцмережах.
Автор описує реальну історію, розповідає про людей поруч і про свій вибір, “от такий, недодуманий, але свідомий. У пошуках своїх. У пошуках себе. З фаталістичною готовністю до нового досвіду”.
“Полон” та “Азовсталь. Сталева пресслужба”, Валерія (Нава) Суботіна
Валерія Суботіна з позивним Нава служила у складі пресслужби “Азову” та була на Азовсталі, звідки вийшла в російський полон. Після повернення в Україну Валерія написала дві книжки про власний досвід — “Полон” та “Азовсталь. Сталева пресслужба” — де описала, через що доводиться проходити українським військовим у неволі та як пресслужба “Азову” стала одним із голосів, який допоміг світу дізнатися про трагедію Маріуполя.
“Очі Маріуполя. Українські супергерої. Азовсталь”, Анастасія Дмитрук
Авторка Анастасія Дмитрук зібрала у книжку власні вірші, а ще — уривки з листувань і дзвінків військових, що боронили Маріуполь, їхні фото та історії, малюнки, які їм присвячували кохані та митці з усієї країни.
У книжці є QR-коди з відео із приватних архівів воєнних часів. А приховані фото оборонців, які сьогодні перебувають у російському полоні, мають опублікувати на сайті проєкту, коли ті повернуться додому. Авторка пропонує роздруковувати їх і вклеювати у свою книжку.
“Маріуполь. Книга хоробрих”, Руслан Давід
Руслан (Давід) Сербов був серед добровольців, які полетіли на підсилення захисникам Маріуполя. У боях за оточене місто чоловік дістав тяжкого поранення. Після полону, ампутації ноги та реабілітації військовий написав автобіографічну збірку спогадів.
“Облога Маріуполя: металургійний комбінат “Азовсталь” і боротьба України за виживання” (The Siege of Mariupol: The Azovstal Steel Plant and Ukraine’s Battle for Survival), Крістофер А. Лоуренс, Стефан Коршак
Автори — журналіст Коршак та історик Лоуренс зі США — проаналізували воєнну операцію й розповіли про оборону Маріуполя, у тому числі бої на території Азовсталі, а також про неодноразові спроби евакуювати цивільних. Вони описали, як тривала облога до 20 травня 2022 року. Книжка видана англійською.
“Новели Азовського узбережжя”, Наталя Харакоз
Наталя Харакоз — маріупольська письменниця і журналістка, яка пішла з життя у березні 2022 року під час блокади Маріуполя. “Новели Азовського узбережжя” стали десятою книжкою авторки і першою, виданою після її смерті. Її опублікували з рукописів, які залишила авторка. У книжці зібрані новели та вірші різних років, більшість із яких — про Приазов’я, спостереження за морем та природою в різні пори року.
“Обірваних рядків змовкаюча струна”, Богдан Слющинський, Віктор Дєдов
Книжка поета Богдана Слющинського та телеоператора й фотографа Віктора Дєдова теж вийшла після їх загибелі. Життя обох авторів обірвалось у 2022 році під час бомбардувань Маріуполя. Родичі митців зібрали їхні твори й видали книжку, аби зберегти пам’ять про них та їхнє місто. Вірші Богдана Слющинського проілюстровані фотографіями мирного Маріуполя від Віктора Дєдова.
Мирослав Кобилянський, “Мій Маріуполь та світ довкола нього”
Це фотозбірка, яку автор наповнив знімками Маріуполя з 2020 до лютого 2022 року. Мирослав Кобилянський — військовий родом із Коломиї. Він служив у Маріуполі з 2015 року й фотографував приморське місто. Після початку повномасштабного вторгнення випустив фотоальбом на згадку про те, яким Маріуполь був до блокади.
“Світло і тіні Маріуполя”, Ольга Демідко
Ольга Демідко — історикиня з Маріуполя. Художню повість “Світло і тіні Маріуполя” вона написала після виїзду з блокадного міста. Це художній твір про життя маріупольського художника Архипа Куїнджі. Авторка відтворила історичну атмосферу тогочасного Маріуполя і розповіла маловідомі факти з життя митця.
У книжці є унікальні світлини з архіву Маріупольського драматичного театру, які збереглися в авторки з часів досліджень в архіві театру.
“Порт Маріуполь. Історія форпосту на Сході Європи”, Сергій Кутняков
Автор розповідає про історію головного порту Азовського моря, який входив у п’ятірку провідних портових господарств України, а з початком повномасштабного вторгнення став головним центром опору російській агресії з моря. Тут зібрані історії про мужність маріупольських портовиків, їхню допомогу цивільним і військовим, а також про подвиги оборонців українського міста.
Раніше ми розповідали, як у цифровому просторі пам’яті “МеморіДім” збирають спогади жителів Донеччин про важливих для них людей, речі, традиції та місця.