Тег: репресії

15 грудня — День пам’яті жертв “грецької операції” НКВС, чергової радянської національної “чистки”. Тоді, 1937 року, на території СРСР арештували та розстріляли понад 20 тисяч греків, чверть з них — на Донеччині.

Священник з Поділля Юхим Сіцінський з кінця ХІХ століття досліджував історію рідного краю — церков, фортець, археологічних памяток тощо. Зібрані ним артефакти стали основою історичного музею Кам’янця-Подільського, а видані ним праці з історії Поділля —  фундаментальними. Та маловідомою є бахмутська сторінка з життя вченого: на українському сході вчений жив та працював чотири роки.

Микола Чернявський народився біля Бахмута, жив та працював у місті, а у 1898 році опублікував там книгу поезій українською мовою. Її вважають першою художньою книжкою, виданою на Донеччині українською. Нині побачити раритет можна у Запорізькому краєзнавчому музеї на виставці до 155-ліття письменника та громадського діяча. Вона триватиме ще кілька тижнів. Ми розпитали про експонат та долю культурного діяча детальніше.  

Письменникові Василю Гайворонському з епохи Розстріляного Відродження ледь не одному з небагатьох на Донеччині вдалося втекти від радянських катів й у 1920-1930-ті, й вже під час та після Другої світової — з Німеччини. Решту життя він провів у США. Нещодавно переселенці з Костянтинівки у Тернопіллі вшанували його пам’ять. А могилу Гайворонського на українському цвинтарі Саут-Баунд-Брук у США відвідали небайдужі.       

До Дня пам’яті жертв репресій ми зібрали історії митців з Донбасу, які загинули у жорнах радянської системи.

Науковці кажуть: нації оговтуються від геноциду 3-4 покоління. Більшість з тих, хто пережив Голодомор, змушені були мовчати про свій жахливий досвід все життя. Задавлені страх, біль та втрати не проходять безслідно. Все це у вигляді громадянської пасивності, недовіри один до одного, українофобії, заниженої самооцінки та суїцидів, наші діди та прадіди передали нам у спадок.  

20 лютого на фасаді будинку №10 по вул. Василя Першина встановили меморіальну табличку родині, яка загинула від сталінських репресій. Проєкт “Остання адреса” покликаний увіковічити пам’ять тих, хто став жертвами радянського терору.