Як потрапити в інфекційне відділення з COVID-19. Розбираємо на прикладі однієї родини (МОНОЛОГ)
В середині жовтня одразу у трьох рідних Євгенії Веселовської з Бахмута з’явилися симптоми COVID-19. Мама з онкозахворюванням та літня бабуся почували себе більш-менш нормально, а от тато опинився в інфекційному відділенні. Жінка розповіла про свій досвід лікування одразу трьох літніх родичів під час пандемії.
Далі наводимо її слова від першої особи.
— Спочатку захворіла моя бабуся. Тоді ми ще не надали цьому уваги. Але коли 19 жовтня захворів й 62-річний тато, вже було зрозуміло, що це не просто застуда і не просто “всіх протягло”. У нього зник нюх. Це такий симптом, який важко з чимось сплутати.
Лікування амбулаторно
— Ізолювати нікого не можливо: у двокімнатній квартирі мешкає бабуся, тато та мама з онкологією. Людині все одно хтось має надавати допомогу, як можна її ізолювати? Все одно загальні санвузол та кухня. І в домашніх умовах не можна все обробити досконало.
Отже, спочатку в нього була невисока температура, кашель. Діяли за інструкцією: залишалися вдома, подзвонили на контакт-центр, замовили консультацію лікаря (який передзвонює наступного дня та консультує). Татова сімейна лікарка була на лікарняному. На 4-й день його хвороби вона вийшла з лікарняного, прийшла до них додому (батьки зробили виклик через контакт-центр) та призначила лікування: 2 антибіотики, інші препарати вже не назву. (За весь час хвороби йому міняли антибіотик вже разів п’ять, і в таблетках, і в уколах). Стан його був стабільний.
Мамі здавалося, що тато дихає нормально. Але коли я з ним розмовляла, то чула його важке дихання. Лікарка пневмонію вухом не чула, коли слухала його. Коли йому не вистачало повітря, мати відкривала вікно, давала татові гідазепам, щоб він просто заспокоївся, тому що був настрашений. Це поступово допомогло.
Обстеження
Лікарка сказала, що КТ легенів (комп’ютерну томографію, — ред.) робити ще ранувато, її роблять не одразу, а на якийсь-то там день. При цьому ПЛР-тест не призначають без КТ. В нашому випадку КТ бабусі зробили здається на 11-12-й день хвороби, а у тата — на 8-й.
КТ поїхали робити самостійно на своїй машині в діагностичний центр по вул. Миру. Туди потрапити теж проблематично: чоловік поїхав туди о 7:00 годині та записався, а потім привіз їх на це обстеження. Аби зробити КТ безкоштовно, треба довго чекати, тому вимушені були робити за гроші — 750 грн з людини. Томографія показала двобічну полісегментарну пневмонію й у тата, і у бабусі.
Погіршення стану
Після того як він сходив до лікаря на прийом, здав кров, з’їздив на КТ, з його результатами повернувся до лікаря, відсидів певну чергу, — після всіх цих “променадів” йому погіршало. Температура почала підійматись під 40 С, і в нього почалася задишка. Тоді постало питання госпіталізації, тому що його стан стрімко погіршився.
Тільки наступного дня після КТ призначили ПЛР-тест, але тато вже був у такому стані, що не міг пересуватися навіть по квартирі. Почав “від’їжджати”: не непритомнів, але й не реагував. Мама звертається до нього, а йому вже настільки погано, що він ні на що не реагує.
Швидка допомога
“Швидка” приїжджала 2 рази (один раз приїхали за 2 години, другий — за пів години), але не забирала, кажуть: “Маєте звернутися до сімейного лікаря, він буде дзвонити до Краматорська в “санавіацію”, яка вже дасть нам розпорядження. Тоді ми його заберемо та будемо знати куди його конкретно везти”.
Питала їх, може вони можуть самі його забрати та відвезти: ну ось якщо людині так погано… Мені телефоном диспетчерка сказала: “Ми його забрати можемо, але нам двері не відкриють у відділенні. Він недообстежений: в нього є КТ, а ПЛР не взяли”. Між небом та землею.
Сімейна лікарка теж дзвонила своєму керівництву, до Краматорська в цю “санавіацію”. Я так розумію, Краматорськ розподіляє кого куди везти. Жодного разу не було такого, щоб сімейна лікарка нам не відповіла. Відповідала в робочий час, неробочий, сама передзвонювала. Але вона теж не могла добитися госпіталізації.
Приходила медсестра з амбулаторії зробити йому “швидкий тест”, він показав негативний результат (тобто людина не заражена коронавірусом, — ред.) Лікарі на його результати не дивляться — ані на “швидкій”, ані у відділенні. Навіщо його взагалі роблять? Я думаю, сімейна лікарка сподівалася, що він виявиться позитивним, і це дасть змогу госпіталізувати тата.
Медсестра поміряла йому сатурацію, цей показник був низький — 86 (при нормі не менше 95, — ред.). Він задихається. Одразу почали колоти дексаметазон, дали парацетамол. Викликаємо “швидку”, вони приїхали, а він вже не такий критичний.
Варіант платного ПЛР-тесту за 1 200 грн ми розглядали — приходить дівчина до 16:00 та бере мазок. Але якби вона прийшла у вівторок, він був би готовий у середу після 20:00. Нас цей термін не влаштовував, я розуміла, що у нас немає стільки часу, і його треба швидше госпіталізувати. Якби це могло розв’язати питання госпіталізації, ми б заплатили.
Я ніде не зіштовхнулася з байдужістю лікарів, ніхто жодного разу не кинув слухавку, не сказав що ви надоїли, всі намагалися допомогти. Ранок починався з того, що сімейна лікарка дзвонила й питала: “Що у вас там?” Але всі мені скрізь казали: “є протокол”.
І тільки коли в нього взяли безкоштовний державний ПЛР-тест (якого треба чекати 2 тижні), записали номер тесту, тільки після цього сімейна лікарка змогла подзвонити в Краматорськ, і його приїхали госпіталізували. Це зайняло з понеділка вечора до другої половини середи, тобто дві доби.
В інфекційному відділенні
Зараз тата лікують в інфекційному відділенні бахмутської лікарні, він не на ШВЛ, але під киснем. Якусь їжу передаємо, але тато каже, що годують у відділенні досить пристойно. На питання “Які там умови” відповів “простенько, але зі смаком”. В першу добу він ще міг розмовляти, потім йому стало важче, тому зараз спілкуємося через “вайбер”. Я весь час з ним на зв’язку. Якщо якісь препарати, яких немає, то купуємо самостійно. Я так розумію, якщо ми не можемо прийти, то санітарочка сходить купить. Нічого не можу сказати, щоб там хтось щось не робив. Я думаю, те що персонал може робити, вони роблять по максимуму.
Коли ми лікувалися самі (амбулаторно, — ред.), всі ліки звісно купували. Перед госпіталізацією я йому купила ліків на три з чимось тисячі. Але ці препарати так і не знадобились, тому що його все ж вдалося покласти в лікарню, і вони почали лікувати своїм. Не думаю, що це “викинули гроші”. Невідомо, що далі буде, може комусь з нас вони ще згодяться… (Хоча краще, якби їх дійсно викинути…) Сума не маленька, але вже не в цьому річ.
У батька починаються панічні атаки, боїться задихнутися, тому ми купили трішки заспокійливих. Для серцево-судинних якісь шприци купували. Каже, що людей багато. Мені важко сказати, чи вистачає йому уваги медперсоналу, але, гадаю, там підхід до всіх однаковий, і якогось вибіркового відношення немає: всіх однаково швидко дивляться, тому що з кожним сильно не “розсюсюкаєшся”. Каже, у відділенні лежать родинами. От і у нас захворіла ціла родина — троє людей, які жили разом.
Позитивної динаміки я поки що не бачу, хоча лихоманки в нього немає. Але щодо дихання — він поки що з киснем.
Кисень
В суботу до нього підійшли, сказали, що кисню в балонах немає і до понеділка не буде. Була паніка, страх, відчай: туди не прийдеш-не увійдеш, з лікарем, який лікує, зв’язку немає. І страшно, коли близька тобі людина там починає панікувати. Тому я дзвонила на урядову лінію.
Як мені сказали згодом, кисень в лікарні був, і його татові дали. Чому склалася така ситуація, я не знаю. Потім мені дзвонив головний лікар відділення, сказав, що був на місці, кисень був, і він намагався з’ясувати хто татові сказав, що кисню немає. Я так розумію, всі були там в захисних костюмах, тому упізнати когось важко. Може лікар, сказав комусь перевести тата з маски на концентратор, а йому не пояснили що конкретно з ним будуть робити. Мені важко сказати що це було.
Як хворіє решта родини
Тим часом захворіла й мама, вона хворіє безсимптомно. Про те, що у неї теж COVID-19, ми дізналися, тому що вона робила КТ по своєму основному (онкологічному) захворюванню, і там показало “матове скло” (це означає пневмонію при COVID-19, вони таким висловом описують знімок КТ). Нас це не здивувало, бо вона ж була в контакті з хворим татом…
82-річна бабуся ж, дивлячись на все це, просто мовчить та виконує всі вказівки: і п’є багато, пройшла лікування, температура нормальна, робить дихальну гімнастику — мені здається, вона стабілізувалася.
Що варто змінити
Людина, яка захворіла, не може “залишатися вдома та звертатися до сімейного лікаря”. Він/вона все одно буде носитися скрізь: треба й на КТ, й на тест з’їздити. Мобільна бригада не до всіх приїздить, хто може сам туди прийти, сам йде. Біля діагностичного центру з КТ стоять люди з позитивними ПЛР-тестами (тобто, хворі на COVID-19, — ред.) Не в кожного є своя машина, тому хтось буде їхати на таксі, хтось на громадському транспорті…
Але це не від лікаря залежить, це така система, такі рекомендації дані.
Ще цей момент, коли ти не можеш госпіталізувати без ПЛР-тесту, а тест не можуть зробити швидко… Ви розумієте скільки наша сімейна лікарка витратила часу, аби госпіталізувати одну людину? За цей час можна було б проконсультувати ще купу хворих. Її поставили в такі умови. Я не знаю скільки часу вона просиділа на телефоні, аби цю госпіталізацію влаштувати. Вся ця поетапність… — там треба почекати півдня, там, а в результаті воно виливається ось в таке.
Навіщо цей ПЛР, що вони до нього прив’язуються, коли вже така чітка клінічна картина?
Наскільки я розумію, коли в статистиці кажуть, що у відділенні лежать стільки-то людей з підозрою на COVID-19, — це ті, в кого взяли мазок, але ще немає результату. Не розумію, чому не можна було тата госпіталізувати та взяти той ПЛР-тест в тому ж інфекційному відділенні. Я вчора (3 листопада, — ред.) питала у нашого сімейного лікаря, чи не прийшов результат ПЛР-тесту. Вона сказала: “Ви здавали 28-го жовтня, а ще немає результатів за 20-те”. Він вже нічого не вирішує, на лікування не впливає.
Ні з ким сваритися в цій ситуації ти не можеш, просиш допомоги та питаєш поради: як краще зробити, або щось прискорити. Не працює все те, що написано в рекомендаціях МОЗ. Потрібні якісь чіткі інструкції, які будуть працювати в наших реаліях.
Сьогодні сімейна лікарка повідомила, що ПЛР-тест у тата негативний, так само як і у мами. А от у бабусі позитивний (результати ПЛР-тестів ми отримали за тиждень). Тата перевели в терапевтичне відділення, здається у “ковідну палату”.
Мені здається, якби не ця система з цими протоколами, самі наші лікарі б робили все набагато ефективніше…
МОЗ
Міністр охорони здоров’я Максим Степанов під час брифінгів каже, що протокол лікування COVID-19 та госпіталізації чітко виписаний.
Якщо температура вища ніж 38℃ і є хоча б один із симптомів тяжкого перебігу гострого респіраторного захворювання (серед яких кашель, утруднене дихання, біль в грудній клітині, задишка в спокої, ціаноз, порушення свідомості, ознаки дихальної недостатності, інші ознаки, що свідчать про критичний стан пацієнта), лікар одразу викликає мобільну бригаду. Мобільна бригада повинна взяти мазок для подальшого ПЛР-дослідження. Також залежно від стану хворого та перебігу хвороби лікар прийматиме подальші рішення щодо виклику екстреної медичної допомоги.
“Якщо є наявні показання, то хворого госпіталізують у визначені заклади охорони здоров’я. В іншому разі лікування відбувається за місцем перебування пацієнта, тобто в амбулаторних умовах. Дуже важлива річ – не треба займатися самолікуванням. Не треба бігти в аптеку і купувати дороговартісні ліки. Не треба шукати в інтернеті й Google, як лікувати коронавірусну хворобу. Це справа спеціалістів”, – сказав Максим Степанов.
Зазначимо, згідно з наказом МОЗ від 27 жовтня мають госпіталізувати людей з підозрою чи підтвердженим коронавірусним захворюванням, які мають хоча б одну з ознак: частота дихання менше ніж 10 або понад 30 за хвилину, сатурація менша або дорівнює 92%, порушення свідомості, симптоми хвороби середньої важкості у пацієнтів, які мають тяжку супутню патологію.
Коли всі 52 тисячі ліжко-місць, виділені для лікування хворих з симптомами COVID-19 будуть зайняті, в країні можуть запровадити протокол так званого “медичного сортування”. Тобто госпіталізувати в першу чергу будуть тих, хто має більші шанси на виживання.
“На сьогодні в Україні протоколи так званого «медичного сортування» не запроваджені. Їх може бути введено лише, якщо будуть заповнені всі 100% ліжок для хворих на COVID-19. Проте ми готуємося до будь-якого сценарію”, — зазначив Максим Степанов.
Додамо, за безкоштовним номером 0-800-60-20-19 запрацював всеукраїнський контакт-центр МОЗ з питань COVID-19. Якщо у вас виникають питання щодо захворювання, то ви можете проконсультуватися зі спеціалістами гарячої лінії.
Читайте також:
930Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
