Чорна смуга Ніколаса Кейджа – невже вона позаду?

Талановитий актор, володар Оскара за “Полишаючи Лас Вегас” та номінант на статуетку за “Адаптацію”, останніми роками зійшов на відвертий треш. Нещодавні стрічки, у яких знімався Ніколас Кейдж, не заслуговують не те що на аналіз – навіть на те, щоби згадувати їхні назви.

І ось несподіваний грім серед ясного липневого неба – драма “Свиня“ з елементами ресторанного трилера про кухаря-мізантропа, який навмисне загубив себе у лісах американського північно-тихоокеанського узбережжя. Ми не переказуватимемо нетривіальний сюжет, який руками режисера-початківця Майкла Сарноскі дає Кейджу можливість знову зіграти, як в ті найкращі роки, на межі тихої краси і неочікуваної вже від нього глибини. Зникає його неперевершена у пошуку трюфелів паця, і Кейдж рушає на її пошуки до Портленду. Ми ж стаємо свідками історії, як цей віртуоз кухні опинився забрьоханий і бородатий в орегонських лісах. 

До слова, трюфелі і полювання за ними вже стали кінематографічним трендом, як-от однойменна італійська документальна стрічка (номінат і лауреат численних фестивалів та нагород).