Великодній тиждень був насичений подіями. Тож підсумуємо їх в одному тексті про життя регіону, окремих громад та країни в цілому.
Правопорушників планували перевести до слідчого ізолятору, а поки викликали поліцію, задокументували їх поведінку та повідомили їм про підозру. Якщо цю їх провину доведуть у суді, їх додатково покарають. Варто зазначити, що серед цієї “лихої четвірки”, окрім трьох вже засуджених є людина, яка лише очікує на вирок суду.
На самому початку тижня стало відомо: з боку тимчасово окупованих Пікуз прилетів снаряд на подвір’я у Водяному, що на Приазов’ї. Обійшлося без постраждалих. Обстріли позицій ЗСУ на околицях цього населеного пункту не припинялися до середи. Військові кажуть, на залишках боєприпасів, які прилетіли в їхній бік, — маркування російських оборонних заводів.
Цього тижня окупанти вбили 1 бійця ЗСУ та поранили 4 українських військових. Ще троє людей травмувалися внаслідок наїзду військової машини на вибухівку на Луганщині.
Також через лінію розмежування вже напередодні Великодня прилітав дрон, який скинув вибухівку на околицях Водяного.
Цього тижня знову дистанційно мінували позиції ЗСУ забороненими мінами ПОМ-2.
Про всі ці факти командування ООС повідомляє ОБСЄ через СЦКК.
Цього тижня українці згадували апокаліптичну подію планетарного масштабу, яка сталася на території нашої держави 35 років тому. Це аварія на Чорнобильській атомній електростанції на Київщині. Сотні тисяч людей отримали радіологічне опромінення після вибуху на 4-му енергоблоці, зокрема під час ліквідації наслідків цієї техногенної катастрофи.
Бахмутянин Борис Іщенко працював там три місяці влітку 1986-го в кількох ста метрах від зруйнованого вибухом реактору.
Що саме побачив він тоді у Зоні відчуження та які наслідки для здоров’я має нині — читайте цікаву розмову з ним в розділі “Інтерв’ю”.
Офіційної інформації про те що відбувається на тимчасово окупованих територіях, немає. Є лише дані з джерел окупантів.
На тимчасово окупованих територіях продовжують незаконно утримувати сотні громадян. Історії деяких з них ми розповіли цього тижня у спецпроєкті “Головне — свобода”. А саме — як звільняє полонених Україна, чому донині не можуть обміняти полонених “ДНР” Валерія Матюшенка та Олену Пєх. А також як складається життя вже після полону звільненого лікаря з Луганщини Анатолія Костеннікова та чому дипломований філософ з Донеччини Олег Галазюк обрав жити у схроні на березі ріки.
Цього тижня Донеччина вийшла на перші місця в країні за рівнем госпіталізації хворих з симптомами COVID-19 та завантаженістю ліжок із киснем. Більшість тих, кого привозять в лікарні, — у важкому та напівважкому стані.
Держспоживслужба продовжує проводити перевірки закладів господарювання. У квітні порушення карантинного режиму виявили у кожному 10-му закладі, до яких навідалися з перевіркою. Це були ринки, магазини, кав’ярні та їдальні, садки та школи, виші та гуртожитки.
За 5 днів останнього тижня квітня українські прикордонники відкривали КПВВ вздовж лінії розмежування кожного ранку о 08:00 та готові були пропускати людей.
Через «Станицю Луганську» пройшли на ТОТ 6 430 людей, а на вільну українську територію 5 503 людей. В ДПСУ зазначають: це на 10% менше, ніж тиждень раніше.
А КПВВ «Новотроїцьке» працювало на пропуск лише два дні на тиждень, у понеділок та п’ятницю. Тут пройшли 218 громадян та 55 транспортних засобів на ТОТ Донеччини, а у зворотньому напрямку приїхали 155 людей та 46 транспортних засобів.
17 людей взагалі не пропустили на ТОТ, і вони змушені були повернутися та піти на 2-тижневу самоізоляцію.
Додамо, у п’ятницю, 30 квітня, стався великий збій у роботі мобільного додатку “Вдома”. Через це люди на “Станиці Луганській” та “Новотроїцькому” вимушені були чекати пропуску декілька годин.
В ці святкові та вихідні дні КПВВ працюють у звичному режимі.
Бахмутянин Дмитро Денисенко присвятив писанці велику частину свого життя та душі. У Бахмуті він створив кімнату-музей писанкарства та розвитку народних ремесел. Там зібрані понад 1,5 тисячі писанок та різблянок. Зараз він працює у Палаці молоді “Юність” у Костянтинівці.
Каже, за останні 6 років навчив тримати писачок та розписувати писанки воском та фарбами понад тисячу людей. В часи пандемії він проводить майстер-класи та конкурси онлайн. На одному з таких побували і ми. Все детально записали та сфотографували. А ще зібрали 8 фактів про писанки. Наприклад, що розпис — це арт-медитація, а кожна точечка чи хвилька на писанці позначають щось важливе.
Фільм “Тепер я йду у дику далечінь” — для тих, хто цінує історії, засновані на реальних подіях. Вона про хлопця із заможної американської родини, який відкинув всі земні цінності суспільства, пожертвував всі свої гроші на благодійність і пустився у кількарічні мандри Мексикою та США.
Він зустрів різних людей, які змінили його світогляд та життєві принципи. А потім він потрапив на Аляску. Що сталося з ним там, дивіться у фільмі.
Читайте також:
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
