Крістен Стюарт і Бенедикт Камбербетч — серед ранніх претендентів на Оскар-22
В той час, як пошукачі Оскарів наступного року лише вишиковуються у чергу, вже з’явилися перші претенденти на омріяні статуетки.
Навіть часто безжально немилостивий у своїй кінокритиці журнал “Нью-Йокер” не міг пройти осторонь дивовижної драми “Спенсер”, яка або відтворила, або нафантазувала три різдвяні дні із життя принцеси Діани. Крістен Стюарт, яка зробила собі сценічне ім’я у культовій трилогії “Сутінки”, тримає глядача прикутим до екрана упродовж усієї стрічки своїм невимушеним драматизмом і болісною самотністю на тлі відстороненої королівської сім’ї. А сцену, де Діана різдвяним ранком розпаковує із синами подарунки й імпровізує гру, у якій вгадуються всі хмари, що чекають на неї та родину, “Нью-Йоркер” називає найкращою у фільмі. Чилійський режисер Пабло Лорейн, який перейшов від номінованої на Оскар історично-політичної драми “Ні” до байопіку “Джекі”, може повноправно записувати “Спенсер” до своїх кінематографічних здобутків.
А Бенедикт Камбербетч сповна може претендувати на Оскар за головну роль у “Владі пса”, як і сама стрічка у номінації на найкращий фільм. Як старший брат на ранчо у Середньому Заході США (зйомки насправді відбулися у Новій Зеландії з її гоббітівськими краєвидами), він оголошує війну дружині свого молодшого брата. Кірстен Данст, яка грає нещасну родичку, розповідає в інтерв’ю “Нью-Йорк Таймс”, що задля відтворення повної ворожнечі між їх героями вона навіть не спілкувалася з Камбербетчем поза знімальним майданчиком. Чого не скажеш про її чоловіка Джессі Племонса (він зіграв молодшого брата), який випив з Бенедиктом не один келих новозеландського пива.
Цей матеріал створено у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю автора і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.