Підтримайте Вільне Радіо
Той, хто їхав засівати поле. Той, хто їхав на велосипеді за водою. Той, хто спав у своїй оселі. Той, хто тільки закінчив школу. Той, хто прибіг рятувати поранених. Той, хто сидів в автівці, намагаючись виїхати з рідного дому. Той, хто знімав наслідки обстрілів, аби показати світу. Всі вони — вбиті.
У 2025 році повномасштабне вторгнення забрало життя щойнаменше 853 цивільних жителів на Донеччини. Розповідаємо про них, вшановуючи пам’ять під час останньої у 2025 році загальнодержавної хвилини мовчання о 9:00.
8 місяців і 15 днів сумарно тривала повітряна тривога в Донецькій області протягом 2025 року. Це 66 % року. Або у середньому 16 годин на добу.
Жалобу на Донеччині цьогоріч оголошували двічі — під час обстрілів Добропілля — 7 березня, коли обірвалося життя одразу 11 місцевих, ще 30 дістали поранення, та 16 липня, коли загинули четверо людей, ще 27 — дістали поранень. Впродовж року на Донеччині гинули цивільні ледь не щодня.
Найбільше цивільних жителів Донеччини загинули у липні 2025 року — тоді обірвалися життя 107 місцевих, поранень зазнали ще 297. Серед загиблих була одна дитина, а серед поранених — двоє.
Протягом 2025 року поліція вже зафіксувала таку кількість загиблих і поранених цивільних на Донеччині:
Залишається невідомою кількість загиблих жителів Донеччини, які пішли з життя в тимчасово окупованих населених пунктах або в населених пунктах на лінії фронту, куди вже немає доступу для евакуації.
Тож точна кількість і імена всіх загиблих у 2025 році невідомі. За даними голови Донецької ОДА Вадима Філашкіна, з початку повномасштабного вторгнення росіяни вбили на Донеччині щонайменше 3860 цивільних, поранили 8738.
Окупанти неодноразово влучали на Донеччині по цивільних авто.
21 січня загинув водій у Покровську, 16 травня — у Костянтинівці, а разом з ним чоловік, який перебував біля укриття. Зранку 25 червня у Покровську загинув 69-річний чоловік, коли росіяни скерували FPV-дрон на автомобіль “ВАЗ-2101”. 10 липня та 29 вересня обірвались життя ще кількох костянтинівців, що рухався у автівках.
14 червня у Мирнограді через удар російського дрона загинув цивільний чоловік, який йшов вулицею. 6 липня російські військові вбили велосипедиста у Торському. Він рухався дорогою вздовж зруйнованих через обстріли будинків, коли по ньому із засідки відкрили вогонь. Коли велосипедист упав на землю, до нього підійшли двоє російських військових. Один із них застрелив пораненого чоловіка.
8 листопада, в Костянтинівці російський FPV-дрон знову поцілив у велосипедиста.
Внаслідок обстрілу Краматорська 22 липня загинув 10-річний хлопчик, а 26 серпня працівник Добропільської шахти.
29 серпня російські загарбники ударили дроном по вантажівці комунальників, які опікуються критичною інфраструктурою у Костянтинівці. Один працівник підприємства загинув, двоє — зазнали поранень.
А 21 вересня — обстріляли костянтинівський цвинтар. Тоді загинув місцевий житель Сергій, який копав могили.
Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його життя, ви можете заповнити анкету для рідних та знайомих загиблих або написати нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих.
Ольга Гончаренко. Жінка усе життя прожила у Великій Новосілці на Донеччині. Працювала телефоністкою, а згодом у місцевому трудовому архіві. Загинула під час обстрілу селища 6 січня 2025 року.
Олег Жужман — заступник керівника Новогродівської МВА. Загинув у власному авто від ураження дроном 1 лютого 2025 року в Покровську. Йому було 55 років.
Людмила Портянна. Жінка працювала директоркою школи №6 у Покровську. Загинула 1 лютого 2025 року, коли російська армія обстріляла місто. Жінці було 80 років.
Євген Миргородський. Чоловік з дитинства захоплювався різними видами спорту. Після армії вивчився на вчителя фізичної культури та став працювати у школах Краматорська. Він також вчив дітей грати у бадмінтон, проводив змагання, влаштував клуб з бігу містом. Вчителя вбила російська керована авіабомба 9 лютого 2025 року.
Сергій Григораш — залізничник з Покровська. Загинув 7 березня 2025 року в Добропіллі унаслідок повторного обстрілу, рятуючи постраждалих. Увечері 7 березня 2025 року російська армія двічі вдарила по житлових кварталах Добропілля. Унаслідок атаки загинули 11 людей, ще 30 дістали поранень, зокрема 5 дітей.
Владислав Гостєв — рятувальник з Покровська. З 2014 року працював у гарячих точках, зокрема в Авдіївці, а з 2022 року допомагав цивільним на Донеччині. 7 березня 2025 року під час обстрілу в Добропіллі чоловік загинув, намагаючись допомогти постраждалим.
Анатолій Свиридов — житель Слов’янська. Загинув, обрізаючи квіти на подвір’ї 23 квітня 2025 року. Того дня російська армія скинула на місто дві керовані авіабомби.
Катерина Кондрахіна — мати-героїня, виховала шістьох дітей. Жінка жила в Донецьку, а після окупації міста евакуювалася до батьківської хати у Великоновосілківській громаді. Життя Катерини передчасно обірвав обстріл села Багатир Великоновосілківської громади 27 квітня 2025 року.
Гліб Плохой — 17-річний житель Словʼянська. Хлопець лише встиг стати випускником школи. Він загинув 21 червня 2025 року, коли російська армія вдарила по Слов’янську авіабомбою та зруйнувала приватний будинок, у якому перебував і Гліб.
Володимир Щербаков — житель Слов’янська. Загинув 20 липня 2025 року, коли російська армія вдарила по місту та влучила у його будинок.
Микола Гаврилюк — фермер з Миколайпілля Костянтинівського району. Усе життя пропрацював на фермерських полях: спочатку трактористом, а згодом як власник господарства. Після відкритого вторгнення росіян він продовжив працювати на рідних землях. 2 серпня 2025 року Микола підірвався на міні під час роботи в полі, коли їхав дорогою неподалік Миколайпілля.
Сергій Муштей — водій з Павлограда. 26 серпня 2025 року привіз матеріали та обладнання для шахти у селі Бокове Білозерської громади. Того дня росіяни вдарили по селу двома 250-кілограмовими авіабомбами. В епіцентрі атаки опинився й Сергій — він загинув, ще троє людей зазнали поранень.
Олена Губанова та Євген Кармазін — знімальна група телеканалу Freedom. Загинули 23 жовтня через прицільний удар російського дрона “Ланцет” по їхньому автомобілю у Краматорську.
Борис Криклій — колишній керівник краматорського кооперативного об’єднання “ЖБК” — житлово-експлуатаційної структури, яка обслуговує кооперативні будинки міста. Борис Криклій загинув під час обстрілу Краматорська 30 жовтня. Йому було 82 роки.
Нагадаємо, журналісти Вільного радіо розповіли, як вшановують пам’ять загиблих земляків у Покровському, Бахмутському, Краматорському, Маріупольському та Волноваському районах Донеччини.