Підтримайте Вільне Радіо
Літній наступ росіян завершився. Разом із ним різко впали темпи, з якими окупанти захоплювали територію Донецької області. Водночас ЗСУ пішли в контратаку в районі Добропілля, і це не єдиний напрямок, де вони мали успіхи.
Як підрахували журналісти Вільного Радіо, окупаційні війська за вересень захопили 102,5 км² території Донецької області. Це майже в чотири рази менше, ніж росіяни просунулися у серпні, липні чи червні.
Водночас у вересні успіхи на Донеччині були й у ЗСУ — близько 17 км² звільнених територій. Більшість із них — у районі серпневого прориву росіян до Добропілля на Покровському напрямку. Втім, деякі території звільнили й на Новопавлівському напрямку.
Тепер із 26,5 тис. км² загальної площі Донеччини в окупації перебувають 20,12 тис. км², або 75,8%. Отже, за вересень 2025 року окупаційні війська змогли захопити 0,3% від площі області. Для порівняння: влітку цей показник зазвичай сягав 1,3–1,5% на місяць.
Причини сповільнення руху росіян дві: посилення ЗСУ та внутрішні процеси у самій російській армії, говорив Вільному Радіо речник оперативно-стратегічного угруповання військ “Дніпро” Віктор Трегубов.
“Як це відбувається — вони роблять великий “накат”, який може не мати успіху, а може мати обмежений успіх. Після того як вони розбиваються об наші підготовлені позиції, починають готувати новий наступ. Якщо є з чого готувати, звісно. Наскільки я бачу, саме так і відбулося зараз. Тобто вони провели свою літню кампанію, яку дуже активно рекламували, і їм дійсно вдалося окупувати певні території, хоча й невеликі. Але тепер вони вперлися й навіть почався відкат під Добропіллям”, — пояснював Віктор Трегубов.
Після активного просування російської армії на Новопавлівському напрямку протягом літа 2025 року у вересні їхній рух або сповільнився, або вже перейшов на територію Дніпропетровської області.
Зокрема, активісти аналітичного порталу DeepState у вересні заявили про окупацію селищ Новомиколаївки та Новоіванівки в Дніпропетровській області. Однак Вільному Радіо спростували цю інформацію в ОСУВ “Дніпро”.
“Вони тільки-но розгорнули свою “ганчірку”, аби помахати нею на камеру, — були знищені ударами українських безпілотників. Згодом росіяни знову спробували проникнути в село зі сходу групами від 1 до 9 службовців, але їх ліквідували Сили оборони на околицях. Також загарбники намагалися наступати на Новоіванівку з півдня”, — розповів речник ОСУВ “Дніпро” Олексій Бєльський.
Таким чином, за вересень окупанти змогли захопити тут 17 км² території — це майже у вісім разів менше, ніж у серпні, та у десять разів менше, ніж у липні. Найбільшу частину цих земель вони захопили в районі села Комишуваха, яке остаточно потрапило в окупацію. Більше жоден населений пункт окупованим не став.
У спробах продовжити наступ окупаційні солдати на цьому напрямку почали використовувати тактику завмирання перед безпілотниками ЗСУ в надії, що ті їх не помітять.
“Раніше, коли вони чули дрон, — залягали просто в полі або під посадкою. Зараз — просто завмирають і стоять, зігнувшись. Такого я ще не бачив. Дрон підлітає прямо до нього, а він, як стояв, так і стоїть. Вони чомусь вирішили, що якщо боєць стоятиме напівзігнувшись, його не помітять дрони”, — говорив в кінці вересня в ефірі “Суспільне новини” військовослужбовець 31 бригади ЗСУ Роман.
Крім цього, ЗСУ вдалося вибити російських військових із виступу, який вони утворили ще в липні від сіл Толстой та Піддубне у бік села Іскра — це 1,7 км² території. Повністю звільнити ці землі не вдалося, але вони перейшли до “сірої зони” (спірні території).
На Покровсько-Добропільському напрямку росіяни захопили за вересень 19,5 км² території. Це майже у п’ять разів менше, ніж у серпні, та у шість разів менше, ніж у липні.
Більшість із цих земель — навколо села Полтавка, яке опинилося в окупації. Також загарбники змогли посунути лінію фронту на свою користь біля сіл Удачне та Звірове, що на південь від Покровська. Звірове частково потрапило в окупацію.
Сповільнення наступу росіян на цьому напрямку пов’язують із перегрупуванням окупаційної армії. Вони все одно діють “двійками-трійками” піхоти, інакше їм не вдається.
“Якщо не виходить просуватися, вони сиплять КАБами дуже жорстоко. І ця інтенсивність збільшилася — до 30 на добу. І це тільки по передньому краю, щоб розбити й знищити. Просто роблять пустку, щоб ніде не було посадки, щоб ніде було сховатися”, — говорила у вересні начальниця відділення комунікації 117-ї окремої важкої механізованої бригади Юлія Степанюк.
Втім, попри перегрупування, ЗСУ тут протистоять значно більшій кількості піхоти.
“Нас — 40 тисяч проти понад 100 тисяч росіян. Ми перемогли тут завдяки маневровій обороні та швидким, якісним рішенням”, — казав командир штабу 1-го армійського корпусу “Азов” з позивним “Лемко”
Водночас підрозділи ЗСУ теж мали успіхи на цьому напрямку протягом місяця, і звільнена територія лише трохи поступалася окупованій та становила 15,5 км². Майже всі досягнення українських захисників зосередилися навколо виступу, який утворився в серпні у бік Добропілля. Втім, про звільнені населені пункти тут протягом місяця не йшлося.
Повністю зачистити Добропільський виступ за місяць не вдалося, але й подальшого просування армії РФ у бік Добропілля не допустили.
Росіяни намагаються протидіяти контратакам ЗСУ, активніше атакуючи логістику українських військових на цьому напрямку.
“Їхні дрони залітають досить глибоко в тил. Знищують усі автівки, до яких можуть дотягнутися. Це дуже ускладнює логістику підвезення боєприпасів і доставляння людей до позицій. “Кілзона” розширюється. Росіяни вдосконалюють свої дрони, вони залітають досить далеко”, — пояснював офіцер відділення комунікацій 59-ї бригади Тарас Мишак.
“Кілзона” (англ. kill zone) — це термін, яким називають території на лінії фронту. Наразі у російсько-українській війні немає чіткої лінії розмежування. Натомість між двома арміями простягається зона, де обидві сторони прагнуть знищити все й усіх. “Кілзона” може охоплювати від 500 метрів до 5–7 кілометрів між позиціями обох армій. На цій території перебувають військові, але зазвичай вони ховаються від ударів у бліндажах, землянках та інших підземних укриттях. Більше про те, що саме може відбуватись у “сірій зоні” на прикладі однієї з частин фронту на Донеччині розповідали колеги з проєкту ТЕКСТИ у своєму інтерактивному матеріалі.
На Торецькому напрямку відзначається чергове сповільнення темпів просування російської армії. За вересень вони змогли захопити 8 км² території, що у понад чотири рази менше, ніж у серпні, та втричі менше, ніж у липні.
“Якщо говорити про якесь просування росіян у смузі відповідальності бригади за ці понад 14 місяців, то воно мінімальне і неспівмірне із тими втратами, яких вони зазнають. Ми постійно ці втрати оновлюємо, але зараз можна вже говорити, що загальні на цьому напрямку наближаються до 60 тисяч особового складу”, — уточнював пресофіцер 100 ОМБр Сергій Хомінський.
Втім, новоокуповані території розташовані не в Торецьку. У місті протягом місяця не фіксували жодних змін лінії фронту. Загарбники змогли просунутися вперед від села Петрівка, яке частково потрапило в окупацію, й до села Олександро-Калинове.
У спробах переломити ситуація окупанти почали використовувати тут наземні дрони.
“Працювало воно таким чином — піхотинець, звичайна свиноматка-росіянин, лазила з тим пультом недалеко від НРК (наземного роботизованого комплексу, — ред.), щоб ним керувати. Це був рюкзак на колесах, який пересувався для того, щоб логістично доставити якесь навантаження”, — говорив командир роти батальйону Black Raven 93-ї ОМБр з позивним “Штик”.
Втім, ця зона бойових дій, за задумом інтервентів, має стати південним плацдармом наступу на Костянтинівку, і свій тиск тут у 2025 загарбники продовжуватимуть.
ЗСУ наразі втримались на більшості своїх позицій, втім на просування та відвойовування додаткових територій наразі ресурсів тут бракує.
Протягом вересня 2025 року російські війська не змогли посунути лінію фронту на всьому Краматорському напрямку, куди входить Часовоярська ділянка фронту.
Зазначимо, у серпні росіяни захопили на цьому напрямку 16 км² території.
Єдина зміна, яку зафіксували за відео у відкритих джерелах та з даних військових активісти аналітичного порталу DeepState, — це близько 10 км² території неподалік сіл Андріївка та Курдюмівка, що перейшли у т.з. “сіру” зону — тобто територію, за яку триває боротьба і контроль над якою не може підтвердити жодна зі сторін.
Військові ЗСУ відзначали у вересні, що російські війська проводили ротацію на цьому напрямку.
“У Часовому Ярі зараз немає активності, яка б свідчила, що противник намагатиметься повністю контролювати цей населений пункт. Зараз ворог проводить там ротаційні заходи. Ворог перекидає туди замість 98-ї свою 70-ту бригаду, щоб надалі проводити штурмові дії. Але 70-та бригада, за даними розвідки, перебувала на Херсонському напрямку, де застосовували інші прийоми ведення штурмових дій”, — говорив речник ОТУ “Луганськ” Дмитро Запорожець.
Попри важку ситуацію, у вересні стало відомо, що в Часовому Ярі залишається 121 цивільний. Через роботу російських дронів до міста неможливо заїхати на цивільному транспорті, так само, як і доставити туди гуманітарну допомогу.
Сіверський напрямок має найбільші територіальні втрати ЗСУ у вересні 2025 року — близько 35 км². Майже вся ця територія припала на Серебрянський ліс: від села Григорівка до села Ямпіль Лиманської громади.
Втім, якщо порівнювати з серпнем виходить, що окупанти сповільнили свій наступ і на цьому напрямку: змогли захопити майже вдвічі меншу територію, ніж минулого місяця. Водночас темпи просування росіян були більшими, ніж у липні, орієнтовно на 30%.
У Генеральному штабі ЗСУ ще на початку вересня повідомляли, що окупанти прагнуть активніше просуватися на Сіверському напрямку. Згодом військові заявили, що росіяни повернулися тут до механізованих штурмів, але бійці ЗСУ відбили ці атаки.
“Завдання [росіян] було — до кінця літньої кампанії закріпитись на околицях міста Сіверськ. Наразі ж ситуація така, що ворог успіху не має. Тим не менш, маємо проблеми. Ворог активно рухається в Серебрянському лісництві, намагається звідти контролювати наш тил. Він намагатиметься закріпитися у північній частині Сіверська”, — говорив речник 11-го армійського корпусу Дмитро Запорожець.
Сповільнення наступу росіян помітне й на Лиманському напрямку. Втім, повністю зупинити окупантів тут не вдалося: за вересень вони захопили близько 23 км². Більша частина окупованих територій припала на села Зелена Долина (тепер повністю в окупації), Середнє та Шандрилове, які частково захоплені.
Якщо порівнювати з попередніми місяцями російські війська захопили втричі менше, ніж у серпні, та у два з половиною рази менше, ніж у липні.
На початку вересня окупанти посилювали тиск: були дні, коли за добу нараховували по чотири десятки атак. Втім, у другій половині місяця в ЗСУ заявили, що частково стабілізували ситуацію на Лиманському напрямку.
“Не дуже добра історія в районі Лимана, де ворог намагається пробиватися. Але там вдалося зупинити противника перекинувши туди додаткові українські сили, які на цю хвилину змогли стабілізувати та зупинити там ворога”, — говорив заступник командира 3 армійського корпусу Максим Жорін.
На інших ділянках фронту Лиманського напрямку ЗСУ відбили всі атаки протягом місяця. Втім, просувань українські захисники тут не мали.
Поки навколо міста тривають важкі бої, сам Лиман і далі руйнують.
“Я був уже в усіх зруйнованих містах від Костянтинівки до Родинського та Добропілля і можу сказати, що Лиман, як і Костянтинівка, зруйнований приблизно на 70%. Міста просто немає. Усі будівлі, які я проїхав на трьох вулицях до залізниці, майже знищені”, — ділився волонтер Володимир Жаркий, який займається евакуацією цивільних.
Нагадаємо, журналісти Вільного Радіо підготували перелік з районами, містами та селами Донецької області, які тимчасово захопила російська армія. Станом на вересень 2025 року це було 434 населених пункти Донеччини, які окупанти захопили з 24 лютого 2022 року. Ще 439 населених пунктів області в окупації з 2014 року.