Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Поки за Мирноградську громаду точаться бої, саме місто фактично знаходиться під окупацією, каже голова місцевої військової адміністрації Юрій Третяк. Жителів, що перебувають там, евакуювати неможливо. А найбільшою проблемою тих, хто виїхав, залишаються компенсації за зруйноване житло. Про ситуацію на території громади, роботу комісії з обстеження житла й помилки, яких припускаються жителі у своїх зверненнях, посадовець розповів журналістам Вільного Радіо.
На жаль, зараз лінія зіткнення наближається. Подекуди на околицях Мирнограда вже навіть розбивають сховки російської техніки. Враховуючи це, як би ви наразі охарактеризували ситуацію в громаді?
Громада повністю не захоплена, але саме місто Мирноград фактично вже окуповане. Наскільки я знаю з розмов із нашими військовими, вони окремо туди заходять, як самі кажуть “шороху наводять”, але постійно там уже не знаходяться.
За вашими даними, ще багато людей залишається в громаді?
Зараз це невідомо. Люди, які там є і виходять на звʼязок, далеко від дому намагаються не відходити. Вони тільки кажуть про тих, хто біля них знаходиться.
На початку цього року взимку, коли я спілкувався з військовими, які ще там перебували, вони казали, що приблизно 2 000 – 1 800 людей ще залишалися. Але це не точні оцінки, а кількість за їхніми відчуттями.
А зараз же росіяни багато людей вивезли у фільтраційні табори. Я так розумію, що йдеться про тих, чий вік підходить [для мобілізації]. Бо минулого тижня я розмовляв з людьми, які там залишаються і яким вдається подзвонити або щось написати, і тих, у кого вік до 50 років, майже примусово вивозять. А старшим, уже більш похилого віку, виїзд пропонують, але до нього вже не спонукають.
Це із самого Мирнограда забирають чи загалом із громади?
З Мирнограда. До речі, там наші люди ще взимку розповідали, що було багато немісцевих. Тобто ті 1 800, про яких казали військові, — це взагалі. Вони ж не знають, де місцеві, а де ні. Є люди з інших громад, із навколишніх сіл. Мабуть, коли лінія фронту сунулася, вони їхали далі.
Ви кажете, що деякі люди виходять на звʼязок. Не із самого Мирнограда, а хоча б із громади чи є ще можливість їх евакуювати?
Ні. Вже взагалі, на жаль. Востаннє це було можливо в лютому або на початку березня. Це такі останні випадки, і вони були поодинокі. Наскільки я памʼятаю, людей тоді військові на НРК (наземному роботизованому комплексі, — ред.) вивозили, тобто вже навіть не автотранспортом. Або коли жителі самі виходили до Родинського чи трохи далі, їх забирали й довозили до Добропілля.
Із погіршенням ситуації в громаді чи фіксуєте ви збільшення кількості звернень по компенсації за житло від людей, які виїхали?
Ні, це не повʼязано. Їх було більше, коли, як кажуть, баба бабі сказала й запрацювало оце “BBC”, що Мирноград скоро визнають окупованим. Це було у квітні, коли фактично місто вже захопили. Тоді казали, що з травня воно офіційно буде окуповане, і пішов вал звернень.
Із серпня 2024 року Міністерство розвитку громад і територій офіційно зарахувало Мирноградську громаду до територій активних бойових дій. На таких територіях компенсації можна отримати лише за зруйноване житло (у вигляді житлового сертифіката), а не пошкоджене.
Щоб визначити ступінь руйнувань, члени профільних комісій використовують дистанційні методи обстеження. Для цього, зокрема, використовують супутникові знімки від Державного космічного агентства, матеріали, отримані за допомогою зйомки з БПЛА, а також фото та відеодокази власників будинків, якщо вони відповідають вимогам:
Водночас в Україні наразі немає механізму, який би дозволив отримати компенсацію за зруйноване житло в окупації. Тому жителі населених пунктів, що перебувають під загрозою захоплення, намагаються отримати виплату до того, як окупацію визнають офіційно. Єдиним варіантом для них після цього буде лише житловий ваучер. Наразі його надають тільки деяким категоріям переселенців.
Потім я виступав, ми писали в групи, де адміністратори йдуть на контакт, розповідали на особистих прийомах, що це відбувається не так швидко. Наводив приклад Торецька — він фактично окупований з осені минулого року, але офіційно це досі не визнали. Тоді люди трохи заспокоїлися.
Зараз трохи більше звернень, тому що у нас майже місяць не оновлювались списки зруйнованого майна. Ми чекали на пʼять запитів до ДКА (Державного космічного агентства, — ред.), у нас не було відповідей. Зараз почали надходити нові знімки, а ми ж не могли без них ухвалювати рішення. Точніше як — ми ухвалювали їх по фото із землі, які нам надали люди. От коли їхні знайомі, які залишилися, навколо пройшлися, зробили знімки, і нам їх скинули. Місяць тільки такі рішення могли ухвалювати. Хоча бували випадки, коли люди казали неправду щодо фотографій.
Але ж на фотографіях мають бути якісь опізнавальні знаки?
Коли будинок зруйнований вщент, на ньому не залишається опізнавальних знаків. Ми намагаємося просити фото зруйнованого будинку, фото, яке робили в мирний час, наприклад, на згадку чи коли День народження у дворі святкували, і фото техпаспорту. Тоді ми можемо порівняти їх і дійсно зрозуміти, що це саме той будинок, про який йдеться в заяві.
Багато таких випадків, коли люди намагаються обманювати?
Зараз уже стало набагато менше. Напевно, після зими, коли ми почали повертати [заяви] і відмовляти. Тоді їх було доволі багато.
Коли люди реєструються в “Дії”, ми з електронної бази формуємо запити на ДКА й подаємо туди, бо їм же потрібна не тільки адреса, а ще й координати будинку. І поки ДКА нам не надало знімків, а терміни розгляду вже вийшли, ми не відмовляємо людям, щоб їм не потрібно було наново подавати заяви. Ми призупиняємо розгляд, поки не дочекаємось знімків, по яких можна ухвалити остаточне рішення — зруйнований будинок чи ні. І іноді, аби не чекати відповіді ДКА, люди домовляються із кимось там, і їм надсилають фото своїх [зруйнованих] будинків. А ми ж бачимо невідповідність, коли цілий будинок із білої цегли, а руїни — ні.
А взагалі як часто ви надсилаєте запити в Державне космічне агентство?
Майже кожного тижня.
А взагалі, крім компенсацій, що ще турбує жителів громади?
Відсотків 90 — це все ж компенсації. Але ще є питання юридичного характеру. Це майнові права: хтось не встиг переоформити житло, внести в електронний реєстр речових прав, у когось спадщина, десь співвласник, потенційний отримувач сертифікату, помер. Тобто такі питання. Якісь із них можна вирішити, якісь ні. Наприклад, у деяких людей досі житло не приватизоване, але, на жаль, зараз реєстри закриті й приватизувати його вже неможливо.
А ви архіви БТІ…
Вивезли.
Вони у вас оцифровані?
Ні. Ми їх тільки починаємо оцифровувати, тому що вивозили все поспіхом. Згрузили, зараз сортуємо їх, розкладаємо, тому що там дуже багато всього. Ми розуміємо, що це треба оцифрувати, але це відбувається не так швидко.
Щоб допомогти людям із юридичними питаннями, ви домовляється про зустрічі з юристами для них?
Ні. Це питання, з якими ми можемо впоратися самі. Люди звертаються до нашого юриста, у ЦНАП або до держреєстратора, і вони вирішуються. Хоча доволі багато людей самі наймають адвокатів. До мене на прийоми часто приходять адвокати, у яких по 10-15 підопічних з громади. Це здебільшого літні люди, які не знають, що робити, або живуть далеко. Вони знаходять адвокатів, які приїжджають і за списком працюють.
Є нормальні адвокати, які працюють чесно. А є ті, що або кваліфікацію не ту мають, або свідомо вводять в оману людей. Зазвичай це стосується випадків, коли будинок не зруйнований. Навіть є знімки ДКА, що він пошкоджений і його не можна визнати зруйнованим. Але адвокати обіцяють людям, що вони через суд визнають. А суд же виносить рішення нам розглянути заяву повторно. Ми повторно розглядаємо, але якщо будинок не зруйнований, ми знову вирішимо, що він пошкоджений — буде відмова. І тоді виходить, що люди просто витратили гроші, нерви і час.
А взагалі у вас такі судові справи часто трапляються?
Ні. Таких небагато, але вони вони є. Взагалі багато людей розуміють ситуацію. Вони дзвонять і кажуть, що сусіди наймають адвоката (це здебільшого багатоповерхових будинків стосується). Просять сказати, варто чи ні. Я відповідаю: “Є такий порядок. Подивіться статтю таку-то закону такого-то, почитайте й ухваліть рішення, чи треба вам витрачатися на адвоката”. Часом люди дивляться й розуміють, що воно того не варте.
Я теж розумію людей, але інколи вони не бачать… Якось дзвонила мені жінка й казала, що в неї будинок зруйнований вщент. Сусіди їй сказали, що там майже нічого не залишилося. Я відповів, що зараз фото з ДКА немає, як прийдуть — розглянемо. Потім розглянули, а це приватний будинок із пошкодженим дахом, але сам будинок цілий. Ми відмовили, а потім вона мені надсилає якісь знімки з комерційних сайтів. Каже: “Подивіться, там же тільки пів стіни!”. Але які пів стіни, якщо геометрія всього будинку збережена? Будинок стоїть!
Це видно на фото, які вона вам показувала, чи їй просто не ті знімки надали?
Саме на тих фото, що вона нам надіслала й попросила передивитися. Казала, що, може, на знімках ДКА погано видно. Але ж на її фото теж можна побачити, що будинок стоїть — там тільки дах пошкоджений.
Тобто тут існує ще така емоційна складова?
Так-так. Загалом люди розуміють. Але буває, що вони не хочуть цього робити. Наприклад, так було з будинком, де жила моя мама. Мабуть, у грудні минулого року сусіди їй подзвонили й сказали, що від будинку на чотири підʼїзди лишилося всього пів підʼїзду. От все зруйновано, вщент. Я сказав: “Будуть знімки, по них стане зрозуміло — тоді ухвалимо рішення”.
У березні прийшли знімки. Я подивився, що в переліку є будинок мами, але не переглядав самі знімки. А вона тоді ще в мене в гостях була. Кажу: “Мам, сьогодні буде комісія. Ми рішення ухвалимо — буде зруйнований”. Починається комісія, ми дивимося, а там тільки дірка в даху третього підʼїзду. Тобто будинок пошкоджений. Кажу: “Мам, вибачай, будеш без сертифікату”. А сусіди дзвонять мені зі словами: “Та нам сказали, та ви комусь робите!” Але якщо б я міг, я би мамі не допоміг? Якщо будинок пошкоджений, а не зруйнований — що зробиш?
Іноді люди технічні звіти подають, але зараз ми їх не розглядаємо. За порядком, експерт має приїхати й обстежити будинок особисто. І якщо нам приносять звіти за березень, а з листопада точно жоден експерт вже навіть теоретично не міг заїхати на територію, ми ж розуміємо, що це “фільчина грамота”. А були й такі експерти, що навіть використовували фотографії з російських джерел. Вони ж теж публікують відео, фото, і там навіть видно, що воно з російського Telegram-каналу.
Враховуючи найбільш часті помилки у зверненнях, що б ви порадили людям зі своєї громади, які намагаються отримати компенсації?
У першу чергу не надсилати копії потрібних документів, поки будинок не визнали зруйнованим. Він може отримати такий статус через місяць, через два, і потім знайти документи в цьому хаосі вже майже неможливо. Або можливо, але тоді треба відставити інші справи й шукати — це дуже ускладнює роботу.
Також обовʼязково треба перевіряти, аби всі документи були у вигляді PDF-файлів. Деякі люди у Word надсилають, у форматі зображень PNG, але вони не у всіх відкриваються. Іноді люди хочуть зробити скани найвищої якості, цього теж не потрібно робити. Тоді документи не вміщуються в одному листі, і він або не надсилається, або приходить на хмару, а комісія отримує лише посилання [на архів]. Дівчата відкривають посилання, бачать, що документи є, але коли доходить черга їх підвантажувати, документів там уже немає. Так багато хто робить.
Або ще буває, що люди починають надсилати частину документів одним листом, а частину — іншим. Навіть якщо це роблять з різницею в кілька хвилин, за цей час між ними може бути вже 50 – 60 повідомлень. І дівчата з комісії відкривають лист, а там не вистачає документів. Тому прохання надсилати документи одним листом і перевіряти, що він прийшов. Іноді поштова скринька перегружена, тому що люди надсилають цілі романи з описами свого життя або присилають документи по пʼять разів. Буває, що відмова [надіслати лист через перевантаження електронної скриньки] приходить одразу, а буває протягом доби. Якщо за цей час повідомлення, що скринька заповнена, не прийшло, значить, документи надійшли.
І ще дуже багато людей дзвонять або пишуть, щоб ми подивилися, що всі документи вони відправили. Уже взагалі немає ніякого часу на таке відповідати. Для того, щоб це зробити, мені треба подзвонити фахівцю, і він має кинути свою роботу, аби задовольнити чиюсь цікавість.
Якщо документів буде недостатньо, я так розумію, що комісія сама про це повідомляє?
Буває комісія пише, а люди приходять і кажуть, що з ними ніхто не звʼязувався. Таке на прийомах було. Тоді починаємо перевіряти, а там відповідь на скриньці. Кажуть: “А я не побачив”. Або, наприклад, говорять: “Мені ніхто не дзвонив із комісії”. Перевіряємо — дзвонили, а людина не відповіла. Тоді каже: “А я, може, зайнятий був”. Але ж представники комісії не будуть кожному по 10 разів поспіль дзвонити.
Тобто, якщо підсумувати, треба надсилати документи одним листом, у PDF-форматі…
І підписувати лист адресою зруйнованого майна — зазначати її в темі. Так дівчата одразу її бачать. Більше нічого не треба, хіба можна після адреси ще підписати, від кого заява — власника або співвласника. Але першою має бути адреса, бо так оперативніше обробляти звернення.
От у нас нещодавно був прийом. Приїхала молода родина, років до 40, і питає: “А коли буде сертифікат?”. Я питаю, чи робили вони заяву. Вони відповідають, що робили в “Дії”. Заходимо разом у “Дію”, а там шість повідомлень про пошкоджене майно, одне про зруйноване, а заяви на виплату немає.
Або приблизно півтора місяця тому бабуся одна приїхала з Харкова на прийом у Павлоград. Каже, що в неї в будинку всі ще в грудні отримали сертифікати, багато хто вже купив житло, а в неї нічого немає. Починаємо розбиратися, а їй теж був нарахований сертифікат ще в грудні минулого року, але в “Дії” його немає. Тоді ми разом перезавантажуємо їй “Дію”, і там зʼявляється сертифікат ще за 4 чи 9 грудня. Кажу: “От бачите, приїжджати не треба було”. Але вона сказала, що не жалкує, що приїхала. Така щаслива була.
Взагалі багато людей дзвонять чи пишуть до комісії або мені особисто: “А от у мене в «Дії» те-то. Що мені робити?” Я на таке вже не відповідаю, просто не встигаю. Неодноразово казав і на прийомах, і в інтервʼю, що ми не адміністратори “Дії”. Там є розділ “Питання та відповіді” — можна подивитися інформацію. Якщо відповіді немає, можна зайти у службу підтримки, де вам скажуть, що зробити. Бо ми цього не знаємо.
Нагадаємо, журналісти Вільного Радіо зібрали всю корисну інформацію про компенсації в посібнику. Він корисний незалежно від того, чи ви хочете відремонтувати пошкоджене житло, придбати нове замість знищеного, чи ваша оселя залишилася в окупації. А визнані зруйнованими будинки по вулицях по всій області нанесли на інтерактивну мапу.