новини: Донбас

До Курахівської та Краматорської лікарень невдовзі привезуть нові австрійські портативні газоаналізатори крові на суму понад мільйон гривень. Таке обладнання допомагатиме швидко визначати стан пацієнта без свідомості. З його допомогою рятуватимуть поранених з важкими травмами.

Як вдається мирити цілі групи людей, а не лише кількох неприятелів?  Чи є один сценарій для вирішення всіх суперечок? Та який шлях примирення потрібно буде здолати мешканцям Донеччини (тим, хто лишався в окупації, лишався на вільній території регіону або ж виїхав за межі області через захоплення територій росіянами)? Пошукати відповіді на ці питання ми спробували з фасилітатором діалогів Олегом Овчаренком. Він з 2015-го року допомагає громадам, які прийняли переселенців, гасити конфлікти між “новенькими” та “корифеями”.  

Через обстріли та прорив дамби Карлівського водосховища у місті Селидове проблеми з питною водою. Поки що її подають людям з резервних джерел та обмежено. Та за кілька тижнів водопостачання мають відновити. З обласного бюджету виділили 25 мільйонів гривень, аби розтампонувати та приєднати до водопровідних мереж свердловини, які залили бетоном ще за радянських часів. За словами посадовців, води Селидове матиме стільки ж, як і до відкритого вторгнення. 

29 червня 2016 року снайпер російських окупантів на Донеччині вбив українського оперного співака та Героя України Василя Сліпака. Це сталося у Бахмутському районі, біля селища Луганське, неподалік від Світлодарська.

Упровдовж 28 червня через обстріли Донеччини постраждали троє людей, одна з них загинула. Ситуація на Донеччині змінюється: росіяни накривають вогнем міста й села регіону та намагаються наступати на чотирьох напрямках фронту, але ЗСУ натомість змогли просунутися на Бахмутському напрямку. Розповідаємо детальніше, які населені пункти регіону були під російським вогнем минулої доби та яка ситуація на фронті Донеччини. 

Близько 19:30 27 червня росіяни ракетами обстріляли Краматорськ. Влучили у кафе в центрі міста, рятувальники й досі розбирають завали розтрощеної будівлі. Вже відомо про десятьох загиблих та понад півсотні поранених. Серед загиблих та травмованих є діти. 

27 червня ввечері росіяни вгатили ракетами по піцерії в центрі Краматорська. Відомо про щонайменше 9 загиблих, серед них дві сестри: Анна Аксенченко та Юлія Аксенченко, які цьогоріч закінчили 8-й клас місцевої школи. 

Чоловік з Лимана та жінка з Маріуполя після захоплення міст пішли на співпрацю з росіянами та отримали так звані “посади” в окупаційних адміністраціях, стверджує слідство. Тепер вони можуть отримати до 15 років тюрми за підозрою в колабораціонізмі. За даними правоохоронців, нині ці люди перебувають на захоплених територіях України, тож про підозру їм повідомили заочно.

Українські захисники на сході почали наступати одразу на кількох напрямках. Є просування на північному та південному флангах від Бахмута. 

10 червня українські захисники деокупували село Нескучне Волноваського району. До відкритого вторгнення росіян тут був меморіальний музей-садиба видатного реформатора театру Володимира Немировича-Данченка та його тестя, педагога Миколи Корфа. Будівля сильно постраждала, в якому стані вона всередині — поки невідомо. Але “погуляти” музеєм усе ще можна онлайн — у мережі є якісний 3D-тур садибою.

Офіційні представники ЗСУ заявили про звільнення територій Донецької області, які майже 9 років контролювали російські окупанти та їхні найманці. 

У Нью-Йорку Бахмутського району біля багатоквартирного будинку впала російська авіабомба ФАБ-500, яка не розірвалася. ДСНСники видалили з неї підривач, вивезли подалі та підірвали. 

Річку Яму, яка протікає у Бахмутському районі повз Сіверськ, десятиліттями називали та позначали на картах помилково — Сухою Плотвою. Мешканець Сіверська Віталій Гатченко понад 3 роки тому почав боротися за повернення їй історичної назви: писав листи, зустрічався з посадовцями. Після відкритого вторгнення Росії чоловік пішов на фронт, а днями на карті побачив результат своєї роботи  — позначку “ріка Яма”.

Микола Білокінь у 1970-1990-х роках працював фотокореспондентом у покровській газеті “Маяк”. На сотнях його плівок — кадри з щоденного життя міста та району. Кілька років тому чоловік пішов з життя, а його дружина передала фотоархів музею. Половину вже оцифрували, у мережі вже можна побачити триста світлин.

22 червня 1941 року в Україні почалася німецько-радянська війна. Як це було та що це значило для місцевих — розповів у своїх спогадах уродженець Бахмута Володимир Пільчик. 1941 року він був допитливим 6-річним хлопчиком, тому багато що запам’ятав. А на схилі життя записав спогади та видав їх книгою. Публікуємо найцікавіші фрагменти.

Вчений Дмитро Яворницький усе життя збирав слова, які чув в етноекспедиціях Україною. Сотні з них він записав у Бахмуті, Горлівці, Сонцівці, Зайцевому, Маріуполі, Бердянську та інших містах сучасних Донеччини та Луганщини. Багато з цих слів нині складно зрозуміти, інші видаються смішними чи образливими, а деякі ми досі вживаємо. Але усі вони — з живої мови наших предків. Сучасна філологиня розповідає про них більше. 

Агасі Барсегян займається фермерством у Донецькій області рівно 20 років. Цієї весни він майже нічого не посадив — за кілька кілометрів від його полів починається лінія фронту. Все, у що він вкладав сили та гроші, знищує російська армія. Але чоловік каже, що готовий боротися до останнього та починати все з нуля.

Уродженець Слов’янська Дмитро Журавльов на псевдо “Торець” донедавна працював журналістом та знімав з неба панорами для журналістських розслідувань. Нині ж Дмитро — дронар та воює у ЗСУ недалеко від рідних місць. А десь неподалік Батьківщину обороняє і його 23-річний син, який вже вищий від батька за званням. Дмитро розповів, як захищає рідний край від російської навали.

Влітку 2022-го біля готельного комплексу “Шервудський ліс” у Святогірську восьмеро українських військових потрапили у засідку та загинули. Їхні тіла понівечили окупанти: їздили по них важкою технікою та змішали з землею. Рештки тіл захисників досі збирають та проводять аналізи ДНК, аби поховати їх належним чином. 

Званівську громаду Донеччини вже понад рік щільно обстрілюють росіяни. Проте там досі залишаються селяни, дехто навіть засіяв городи. Фермер Василь Соколенко побував там цими днями та розповідає яка ситуація у Званівській громаді зараз.