Тег: культура

Від початку повномасштабного вторгнення росіяни зруйнували в Україні щонайменше 274  культурні та історичні пам’ятки, 78 з них — на Донеччині. Публікуємо список знищених окупантами споруд.

Конкурс, виставка, мурал, п’єса — на такі та ще декілька інших проєктів українці зможуть витрати від 75 до 250 тисяч гривень у межах грантового конкурсу. Хто може взяти участь та як це зробити —  розповідаємо далі.

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко йде з посади. За його звільнення проголосувала Верховна Рада. Раніше міністр повідомив, що йде з посади “через хвилю непорозуміння щодо важливості культури під час війни”, потім президент Зеленський звернувся до уряду з проханням замінити Олександра Ткаченка на посаді міністра культури.

Зберегти пам’ять про знищену обстрілами архітектуру, але з надією на майбутню відбудову — такий сенс львівська художниця вкладає у свої паперові моделі будівель нашої країни. Серед них і маріупольський драмтеатр. Крім просякнутих болем, мисткиня втілює у папері й “переможні” композиції. У процесі вона вбачає своєрідну терапію, яку вже відчули на собі десятки українців, що замовили такі викрійки-складанки. 

Понівечений і повністю обгорілий всередині — таким вранці 23 липня часовоярцям довелося побачити місцевий Палац культури. Він був символом міста і однією з його окрас. Російська армія поцілила по будівлі касетними боєприпасами. Наші журналісти зафіксували цей злочин на фото і відео з місця події. 

У ніч на 23 липня росіяни поцілили у Палац культури міста Часів Яр, де розміщувався гуманітарний штаб. У будівлі спалахнула пожежа, нині вона догорає. Рятувальники не змогли загасити вогонь через повторні удари. 

Понад століття тому у Слов’янську поляки та місцеві виробляли з місцевої сировини кольорову плитку. Нею вимощували підлоги суспільних та приватних будівель на всьому українському сході. Слов’янський журналіст та краєзнавець Дмитро Журавльов викупив кольоровий каталог підприємства. 

Уродженець Бахмута Борис Верлінський втратив слух, натомість здобувши в Одесі пристрасть до шахів на все життя. Понад століття тому він красиво грав на останніх турнірах часів царату, а в перші роки СРСР переміг чемпіона з Заходу та пізніше став першим у світі гросмейстером. Інший шаховий майстер-одесит майже десятиліття збирав ці матеріали у книгу та готується видати її англійською. Ми розпитали про це детальніше. 

Довідки, переписки та речі з випробування фільтрацією в Маріуполі стали експонатами. Виставка  “Маріуполь. Фільтрація #НаЖиво” відкрилась в Музеї історії Києва.  Це наочна розповідь про те, як маріупольці в окупації були змушені проходити перевірки росіян. 

Документальну стрічку “Ви руйнуєте. Ми створюємо” треба дивитися в окулярах віртуальної реальності. Цей фільм — про знищення культурних цінностей внаслідок вторгнення в Україну росіян. Його зняла міжнародна команда кіномитців торік і відтоді полотно показували на різних подіях та майданчиках. Цими днями його номінували на престижну кінопремію Emmy.

Російські пропагандисти у червні 2023 року прибули у Бахмут і зафільмували злочини окупантів у місті. На кадри потрапили знищений залізничний вокзал, пошкоджені атракціони у центральному парку, Храм Усіх Святих, житлові будинки, гуртожитки та пам’ятники.

Восени 2021-го у Нью-Йорку на Донеччині провели літературний фестиваль. Його придумала та реалізувала літераторка Вікторія Амеліна. Вона планувала робити це щорічно, але жінка нещодавно загинула у Краматорську внаслідок російського обстрілу. Її колеги та друзі хочуть продовжити справу Амеліної, проводити фестиваль щорічно та створили громадську організацію. Для майбутнього фестивалю збирають кошти. Як долучитися до збору та що запланували цього року, розповідаємо в матеріалі. 

“Суцільні руїни”, — так можна описати те, яким російський пропагандист показав центр міста Бахмут. На світлинах від червня 2023 року можна побачити як змінилась центральна частина міста з квітня, коли в останнє там робили репортаж окупанти. Ми проаналізували, що задокументували росіяни.

Микола Чернявський народився біля Бахмута, жив та працював у місті, а у 1898 році опублікував там книгу поезій українською мовою. Її вважають першою художньою книжкою, виданою на Донеччині українською. Нині побачити раритет можна у Запорізькому краєзнавчому музеї на виставці до 155-ліття письменника та громадського діяча. Вона триватиме ще кілька тижнів. Ми розпитали про експонат та долю культурного діяча детальніше.  

10 червня українські захисники деокупували село Нескучне Волноваського району. До відкритого вторгнення росіян тут був меморіальний музей-садиба видатного реформатора театру Володимира Немировича-Данченка та його тестя, педагога Миколи Корфа. Будівля сильно постраждала, в якому стані вона всередині — поки невідомо. Але “погуляти” музеєм усе ще можна онлайн — у мережі є якісний 3D-тур садибою.

Вчений Дмитро Яворницький усе життя збирав слова, які чув в етноекспедиціях Україною. Сотні з них він записав у Бахмуті, Горлівці, Сонцівці, Зайцевому, Маріуполі, Бердянську та інших містах сучасних Донеччини та Луганщини. Багато з цих слів нині складно зрозуміти, інші видаються смішними чи образливими, а деякі ми досі вживаємо. Але усі вони — з живої мови наших предків. Сучасна філологиня розповідає про них більше. 

Стало відомо про знищення другого будинку з муралом “Сім’я” у Бахмуті. Дві дев’ятиповерхівки біля Скверу дружби прикрашали зображення тата з сином та мами з донькою. Тепер художники хочуть намалювати цю “бахмутську сім’ю” у Європі.

Макет маріупольської водонапірної вежі змагається за можливість стати повноцінним набором конструктору LEGO. Дизайнер Євген Тонєв розробив модель вежі та запропонував її на сайті фірми. Аби компанія LEGO  випустила набір, з якого можна зібрати вежу з Маріуполя, макет має набрати 10 тисяч голосів. 

Рівно 107 років тому у нині окупованому Зайцевому народився видатний український скульптор, про якого Донеччина майже забула, - Микола Мухін. Він ліпив не Ленінів, Артемів, робочих й селян із серпами-молотами, а запорізьких козаків, чумаків та українських князів. За це й змушений був покинути Україну. 

Перетерте з яйцями підсолене та висушене тісто — затірка — це варіант доступного селянського фастфуду на українському сході ще до епохи картоплі та макаронів. Цю саморобну сушену “крупу” брали у мішечку на цілий день у поле століття тому. І, ймовірно, припасали у свої далекі подорожі козаки та чумаки. Нині страву офіційно назвали нематеріальною культурною спадщиною Донеччини. Ми розпитали про традиції приготування затірки.