Через дефіцит бюджету держава відмовляється від фінансування незахищених видатків. Це в першу чергу капітальні витрати — ремонти, реконструкції, будівництво тощо. Гроші витрачатимуть лише на захищені статті — заробітні плати працівників бюджетної сфери, пенсії, соціальні виплати, погашення боргів.
Про це повідомляє Економічна правда з посиланням на власні джерела в Кабміні. Міністр фінансів Сергій Марченко через “щільний графік” цю ситуацію журналістам не прокоментував, в пресслужбі міністерства відповіли, що “казначейство здійснює виконання показників держбюджету та обслуговування інших клієнтів відповідно до законодавства”. У Держказначействі запит Економічної правди залишили без відповіді.
Зупинка означає, що держава відмовляється від фінансування в першу чергу капітальних видатків (ремонт, реконструкція, будівництво). За підсумками ІІІ кварталів 2020 року на це уряд витратив 45,8 млрд грн із запланованих на цей рік 112,6 млрд грн. Тобто, за три місяці до кінця року мали витратити ще 66 млрд грн.
Таким чином, обмеження торкнеться ремонту та будівництва доріг. З передбачених в бюджеті на цей рік 86,8 млрд грн “Укравтодору” на утримання автошляхів за 10 місяців витратили 2/3 суми — майже 57 млрд грн, йдеться у статті. Також не отримають гроші програми, які з тих чи інших причин ще не почали фінансувати. Станом на початок листопада було 74 програми таких програми на загальну суму 19,02 млрд грн. Йдеться і про відомства, які планували створити. Зокрема, 650 млн грн мали піти на Бюро фінансових розслідувань. Це стосується і Комісії з регулювання азартних ігор, яку уряд повністю сформував 18 листопада.
Автори матеріалу зазначають, що у квітні, коли парламент вносив зміни до державного бюджету, депутати розраховували на гроші від МВФ. Проте Фонд призупинив співпрацю з Україною.
Журналісти прогнозують, що країна могла б взяти гроші, яких бракує, в борг всередині країни, але такі запозичення треба буде повертати вже на початку 2021 року. Ще один варіант — емісія, тобто гроші, яких не вистачає, просто надрукують. Але це може призвести до інфляції та знецінення гривні.
Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний суд скасував відповідальність за брехню в деклараціях та заблокував роботу НАЗК. Це призвело до протестів та обурення міжнародної спільноти. Президент України Володимир Зеленський запропонував на законодавчому рівні визнати це рішення КСУ недійсним, а судді заявили про тиск. Саме після цих подій Міжнародний валютний фонд призупинив співпрацю з владою України.
Ще раніше довіру МВФ похитнула відставка голови Національного банку Якова Смолія, а також проєкт бюджету на наступний рік, у якому урядовці пропонували встановити граничний рівень бюджету на рівні 270 млрд грн.
Читайте також:
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
