image

Нові закони, навчання з дому, нововведення у ЗНО: які зміни в освітній сфері за 2020 рік варто знати


Нові закони, навчання з дому, нововведення у ЗНО
які зміни в освітній сфері за 2020 рік варто знати
У цьому матеріалі ми зібрали основні події, які розгорталися у 2020 році в українській освіті. Чим запам'ятався цей рік для освітян, учнів та їхніх батьків – читайте далі.
Новий закон про середню освіту. Основні зміни
16 січня у Верховній Раді ухвалили новий закон "Про повну загальну середню освіту". Свій голос за зміни в освітній сфері віддали 327 народних депутатів.

"У 2017 році був прийнятий Закон "Про освіту", який передбачив багато потрібних нашій системі новацій, але знарядь для його втілення критично не вистачало. Закон "Про повну загальну середню освіту" – це реальні інструменти, які допоможуть втілити реформу. Попереду багато кропіткої роботи, ми до неї готові", – заявила тодішня міністерка освіти й науки України Ганна Новосад.

Що зміниться
для учнів
Новий закон передбачає зарахування дітей до шкіл без конкурсів. Заклад, в який віддають дитину, має бути недалеко від місця її проживання. Дітям з особливими освітніми потребами документ гарантує можливість навчатися у звичайних школах. А діти, які тривалий час перебувають у лікарні, отримали право здобувати освіту просто в медзакладі.
Також згідно з законом діти з особливими потребами або учні, які навчаються поглиблено поза школою, можуть вчитися за індивідуальним планом.
Крім того, у документі прописані три моделі навчання для дітей з нацменшин. Так, вихідці з корінних народів (йдеться передусім про кримських татар) вчитимуться рідною мовою, але всі 11 років також вивчатимуть українську. Школярі, які спілкуються однією з мов ЄС, у початковій школі навчатимуться материнською мовою поряд з державною. Починаючи з 5 класу 20% навчального часу викладатимуть українською, а у 9 класі частка державної мови повинна збільшитися вдвічі. У старшій школі не менш як 60% предметів мають вивчатися українською. Третю модель розробили для нацменшин, мова яких належить до тієї ж сім'ї, що й українська, а також для зросійщених українців. У початковій школі такі діти теж навчатимуться обома мовами, а з 5 класу обсяг державної мови має становити щонайменше 80%.
Серед інших нововведень для учнів – право отримувати індивідуальні або групові безкоштовні консультації, можливість самостійно обирати інтегровані курси та більше прав для учнівського самоврядування.
Що нового для вчителів
Вчителі тепер можуть самі розробляти навчальні програми, а також створювати власну систему оцінювання та заохочення учнів. Крім того, вони матимуть змогу самостійно обирати курси для підвищення кваліфікації, які оплатить держава.

Також документ передбачає додаткові доплати (від 10 до 20% від зарплати) за завідування ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортзалами. Інші доплати теж передбачені, але їх мають встановлювати засновники шкіл.

Нововведення для молодих вчителів – педагогічна інтернатура. Її треба проходити протягом першого року роботи. За інтерном закріплюється наставник, який надаватиме консультації та поради. За це наставник отримує додаткові 20% від розміру зарплати.
Основні новації
для батьків
Відповідно до нового закону батьки дітей з особливими освітніми потребами можуть супроводжувати їх під час навчання.

Також закон гарантує захист дітей від булінгу. А люди, які скоїли злочин проти статевої свободи чи статевої недоторканності дитини, не зможуть потрапити до школи.

Окрім цього, якщо батьки стикнулися з проблемами в роботі закладу та вичерпали всі можливості їх розв'язати, вони можуть попросити владу провести інституційний аудит. Цей інструмент створений, щоб допомагати батькам та адміністрації школи знаходити оптимальний вихід зі складної ситуації.
Самим школам закон забезпечує фінансову автономію. Заклади отримують більше можливостей для використання власних коштів. Серед них зокрема такі:
встановлення доплат, надбавок та інших видів стимулювання та відзначення працівників;
оплата поточного ремонту приміщень;
оплата підвищення кваліфікації педпрацівників.
Мова без літератури: зміни у ЗНО
З початку запровадження Зовнішнє незалежне оцінювання з української мови та літератури було обов'язковим. Але у 2020-му освітяни підготували нововведення для тих, хто складатиме тест у 2021-му. Обов'язковою для всіх залишилася лише українська мова. А літературу будуть складати вступники на спеціальності гуманітарного та соціального спрямування. Повний перелік спеціальностей, які не потребують тестування з літератури, можна переглянути тут.

Зазначається, що в тесті з української мови будуть міститися й завдання, які передбачають знання літератури.

Абітурієнтів, які складали іспит з мови й літературі у 2018-2020 роках, у МОН заспокоюють: їхні сертифікати також підійдуть для вступу на спеціальності.

Таким чином, тепер перелік обов'язкових дисциплін ЗНО виглядатиме так:
українська мова (+ література для вступників на гуманітарні та соціальні спеціальності);
математика;
історія України;
додатковий предмет за вибором.
Навчання в умовах пандемії COVID-19
Коронавірус, який вже більш ніж рік шириться світом, позначився на всіх сферах життя. Освіта не стала виключенням. Скасування державних іспитів, перехід на віддалене навчання, карантин у школах – це ще не весь перелік викликів, з якими зіткнулися педагоги, учні та батьки.
Карантин і дистанційне навчання
Через напружену ситуацію з захворюваністю на COVID-19 з 12 березня по всій країні запровадили карантин. Через це школи закрили, а дітей перевели на дистанційний формат навчання.
У поміч дітям і вчителям запустили проєкт "Всеукраїнська школа онлайн". У будні на 10 телевізійних каналах транслювали уроки від 40 столичних учителів.

Домашнє навчання тривало до кінця 2019-2020 навчального року. Завершили його також дистанційно. А випускні в багатьох школах вирішили провести онлайн.

Карантинні обмеження внесли корективи і в новий навчальний рік. Так, у бахмутських школах перший дзвоник відзначили без традиційних лінійок.

Аби убезпечити учнів від поширення вірусу, в Міністерстві освіти і науки України розробили низку рекомендацій. Зокрема, в освітніх установах має бути спеціальне місце для верхнього одягу, приміщення для учнів з симптомами респіраторних захворювань, а також окремий кабінет, закріплений за кожним класом. Також у школах необхідно дезінфікувати поверхні, забезпечувати учнів і персонал антисептиками та слідкувати за дотриманням соціальної дистанції.

Крім того, школам порекомендували запровадити гнучкий навчальний рік з урахуванням можливості змінювати терміни канікул. А щоб забезпечити дистанцію між учасниками освітнього процесу, уроки порадили проводити у великих приміщеннях (актових залах, просторих коридорах тощо).

Класи, в яких виявляють хворих учнів, відправляють на дистанційний формат. З початку цього академічного року на домашнє навчання перевели майже 650 класів у школах області. Це загалом близько 19 650 дітей.
Переведення пробного ЗНО в онлайн-режим
На початку січня в Україні стартувала реєстрація на пробне Зовнішнє незалежне оцінювання. Брати в ньому участь не обов'язково, але такий формат дозволяє вступникам оцінити рівень своїх знань, правильно розрахувати час та психологічно налаштуватися на майбутнє складання тестів. Пробний іспит мав проходити у березні. Для проходження зареєструвалися понад 167 тисяч учасників, серед яких було більш як 10,5 тисяч мешканців Донеччини.

Однак через пандемію коронавірусу пробне ЗНО перенесли на початок квітня. Згодом епідситуація в Україні погіршилася, й тестування у традиційному форматі довелося взагалі скасувати. Натомість освітяни запропонували скласти пробні іспити вдома.

Фото: Володимир Власов/Facebook
"Ми передбачали, що 15 червня діти прийдуть на пункти тестування, й це буде репетиція основної сесії як для них, так і для нас. Учасники мали знайти себе у списках, бути в аудиторії, бачити й чути те, що відбуватиметься на основному тестуванні, взяти в руки підготовлені зошити з тестовими завданнями, отримати бланки, заповнити їх, зрештою, морально підготуватися до основного тестування. Окрім того, вони б забрали з собою бланки своїх відповідей. Прийшовши додому, вони б їх ввели на своїй персональній сторінці у сервіс
визначення результатів, і отримали б результат. Тієї атмосфери, яка на них очікує під час основного тестування, вони не отримали. Ось це, звісно, дуже сумно", – розповів в інтерв'ю Вільному радіо директор Донецького регіонального центру оцінювання якості освіти Володимир Власов.

Учасники пробного ЗНО з Донеччини платили 144 грн за кожний предмет. Влітку Міносвіти разом з ПриватБанком почали повертати гроші. Відшкодувати витрачені кошти можна було до 1 грудня.
Скасування Державної підсумкової атестації
Українські школярі, які вчаться у 4, 9 та 11 класах, по завершенні навчального року мають складати ДПА. Однак учням 4 та 9 класу у 2020-му дозволили не писати підсумкову атестацію. Четвертокласників мали атестувати з української мови (+ читання), математики та мови нацменшини. У 9 класі мали складати іспити з української мови, математики та ще однієї дисципліни за рішенням школи.

"Всім випускникам 9 класу видадуть документ про освіту, і на підставі нього випускники можуть вступити до закладу професійної освіти", – повідомила тодішня очільниця МОН Любомира Мандзій.

Від обов'язкового складання ЗНО у форматі ДПА звільнили також випускників 11 класів, учнів технікумів та студентів коледжів. У законі прописали, що вони все ж можуть пройти іспит за власним бажанням.

Відтермінування ЗНО та вступної кампанії
Дати основної сесії ЗНО та початку вступної кампанії в Україні також припали на карантин. Через це їх вирішили відкласти. Зокрема, Зовнішнє незалежне оцінювання мало відбуватися з 21 травня по 15 червня. Через карантин терміни посунули на місяць уперед, і вступники писали тести з 25 червня до 17 липня.

Іспити проходили в режимі карантину: в аудиторіях одночасно могли сидіти максимум 15 абітурієнтів та 2 інструктори (всі – у масках), парти розміщували на відстані 1,5 метра одна від одної, а приміщення дезінфікували.

Вступну кампанію-2020 також перенесли на місяць вперед. Українські абітурієнти подавали документи в серпні.

Вступна кампанія-2020 для абітурієнтів з непідконтрольних територій

Труднощі на КПВВ
У зв'язку з пандемією коронавірусу перетнути лінію розмежування стало складніше. У березні контрольні пункти на сході України зачинилися з обох боків. Але якщо українські прикордонники робили виключення у деяких випадках, серед яких було й навчання, то представники т.з. "ДНР" ввели повну заборону на перетин. У червні пропуск налагодився, але не на всіх пунктах і з багатьма обмеженнями з боку окупантів. Це створило проблеми для абітурієнтів з ОРДЛО, які хотіли навчатися на підконтрольній Києву території.
За словами голови "Східної правозахисної групи" Віри Ястребової, у такий спосіб бойовики зривали вступну кампанію та фактично підштовхували дітей подавати документи у російські виші.

"Всі навчальні заклади т.зв. "ЛДНР", які функціонують в ОРДЛО, давно підписали меморандуми про співпрацю з вишами РФ. Росія зацікавлена в тому, щоб мати таких перспективних учнів зі східної частини України для того, щоб їх потім інтегрувати у трудову повістку їхнього буденного життя", – розповіла правозахисниця журналістам Вільного радіо.

Фото: Віра Ястребова/Facebook
Аби не ризикувати на КПВВ, деякі вступники йшли на іншу авантюру – в'їжджали на вільну від окупантів територію через Росію. Хоча це незаконно, Ястребова порушників виправдовує.

"Та ми повинні пишатися, що є люди, які їдуть через Російську Федерацію, щоб в українські виші вступити! Ми повинні розглядати можливість надання їм допомоги, щоб нівелювати оці обмеження ворога. Ми повинні розуміти, чим люди ризикують. Вони усвідомлюють, що держава-агресор може лише паспорти пороздавати людям (щоб потім призов в армію робити — вже й такі випадки фіксувала Східна правозахисна група)", – говорить голова правозахисної організації.


Немає ЗНО – не проблема
Оскільки через складнощі з роботою КПВВ вступники з ОРДЛО не могли потрапити на ЗНО, в 2020-му для них суттєво спростили процедуру вступу в заклади вищої освіти.

За програмою "Донбас – Україна" та "Крим – Україна" вступник із тимчасово окупованої території може вступити без ЗНО у виш, на базі якого діє освітній центр програми. Раніше таких закладів у переліку було понад 100, а згодом вступникам з ТОТ дозволили вийти за межі цього списку. За ініціативою президента у Міносвіти розробили документ, який дозволив усім абітурієнтам з непідконтрольних територій подавати документи до будь-якого українського закладу вищої освіти без ЗНО. Минулого року освітні центри працювали до 23 жовтня.

Фото: loga.gov.ua
Навчання для таких абітурієнтів безкоштовне. У кожному виші передбачені квоти 20% від держзамовлення. Ті, хто прибув з непідконтрольної території без сертифіката ЗНО, конкуруватимуть в межах цієї квоти. Раніше такі правила діяли лише для вступників з окупованого Росією Криму та Севастополя.

Зазначимо, ті, кому все ж вдавалося перетнути КПВВ для написання Зовнішнього незалежного тестування, були звільнені від проходження обов'язкової двотижневої самоізоляції.

Відмова від усього українського, або як навчають у школах "ДНР"
Шкільну освіту на тимчасово окупованій Донеччині перелаштовують на російські рейки. Роблять це у доволі незвичний спосіб: поряд з уроками історії Росії та "державного устрою ДНР" у розкладі учнів з'явилися такі предмети, як релігія, дзюдо і бадмінтон. Останній є одним із захоплень ватажка самоназваної республіки. А східним єдиноборством професійно займається президент Росії Володимир Путін.

Від українських дисциплін – мови, літератури, історії – вирішили взагалі відмовитися.


Водночас у школах на тимчасово окупованих територіях бракує кваліфікованих учителів. Аби вирішити кадрові проблеми, до роботи планують залучати студентів-третьокурсників педагогічних вишів. Як зазначив чинний голова "МОН" самоназваної республіки Михайло Кушаков, таку практику вони запозичили в Росії.


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Читайте нас в Telegram DONрегіон
Підписуйтесь на наш Instagram Вільне радіо

Якщо Ви дочитали цей матеріал до кінця, сподіваємось, він був корисним для Вас

Ми дуже цінуємо те, що Ви з нами!

Запрошуємо Вас стати патроном Вільного радіо та підтримати нашу редакцію.

Якісна незалежна журналістика потребує багато зусиль та ресурсів, і саме Ви можете допомогти нам робити це чесно і кожного дня!

Щомісячна підтримка
Допомогти одноразово
Поділитись публікацією

Ця публікація створена за підтримки Європейського Фонду за Демократію (EED). Зміст публікації не обов'язково відображає думку EED і є предметом виключної відповідальності авторів


Спонсор

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: