Тег: Мистецтво

Олександр Лук’янов — маріупольский художник. Разом з родиною він пережив блокаду міста і зміг вибратись. Тепер на його полотнах лише Маріуполь — скалічений, але зі світлом надії. 

Художник та скульптор з Краматорська, уродженець Бахмута В’ячеслав Гутиря провів кілька місяців в окупованому прифронтовому селі на березі Сіверського Дінця. Цими днями він зміг звідти виїхати. Усе майно, дім, машину та свої роботи у майстерні довелось залишити.

Художник з Бахмута Сергій Садчиков виїхав з рідного міста на Донеччині на початку квітня. Вдома він залишив усі картини, які створив за життя. Доля закинула його до Кельна у Німеччині  —  одного, з 85 євро у кишені. Він не розмовляє жодною з іноземних мов, ніколи не мав смартфона, не орієнтувався у гаджетах та не бував за кордоном. Сергій розповів нам про те, як йому вдається адаптуватись до нових умов. 

Лише кілька місяців тому в стінах Соледарської школи мистецтв лунали звуки музичних інструментів. Але нещодавно звідти викрали частину обладнання та меблів. Тепер з’явились кадри, на яких видно, що в закладі повибивали зачинені двері, розпорошили вогнегасники не за призначенням та залишили сміття і нечистоти. Показуємо, як виглядає школа мистецтв зараз.

В Соледарі через обстріли залишилась без вікон місцева музична школа. Майже все обладнання звідти зникло. Спочатку припускали, що його вкрали мародери, але деякі інструменти все ж вдалося знайти — їх сховали небайдужі люди.

Бахмутянин Дмитро Денисенко розписує писанки понад 20 років. Це саме продовжує робити й зараз на Донеччині, яка завмерла перед великою битвою за Донбас. Писанкарка з Луганщини Тетяна Коновал з 2015-го живе та працює у столиці. Вони розповіли, як допомагають державі протистояти “руському миру”, розписуючи писанки, традиційні українські великодні обереги.

Російські військові зруйнували художній музей імені Архипа Куїнджі в Маріуполі. Видатний митець народився у приморському місті, але більшу частину життя прожив та похований у Петербурзі.

У краєзнавчому музеї Бахмута до 1 березня можна подивитись картини художниці Марії Вишедської та її батька Дмитра. Деякі роботи зовсім свіжі, а є й такі, яким вже кілька десятків років.

Конкурс плакатів «Стоп домашньому та гендерно обумовленому насильству!» пропонує учасникам конкурсу позмагатись за грошові призи, до того ж розмістити їхні роботи у якості соціальної реклами у соцмережах.

На отримані гроші можна створити художню галерею, навчальний простір або інше місце, де хлопці та дівчата зможуть розвивати свої творчі здібності. А просунути ідею допоможуть ментори з Європи.

Мистецтво не спиняє ні війна, ні пандемія. Згадаймо, який відбиток у культурній сфері регіон зміг залишити  торік, а також розповімо, чого варто очікувати у 2022 році.

Їх зібрали на Донбасі фольклористи, а 16 січня у Києві їх заспівають українські зірки класичного та сучасного співу. На одній сцені з ними виступатимуть і  юні співаки з Бахмута.      

Хлопчик дізнався про це напередодні Нового року, у свій День народження. Гроші він збирає на новий якісний інструмент для себе. 

Архітектурний дует Фулко Трефферса та Марйо Шайк з Нідерландів побачили Соледар на поверхні трохи сірим та нудним та запропонували ідеї, як це можна змінити.

Фонд ІЗОЛЯЦІЯ запросив у місто дует дослідників з Нідерландів. Ті розробили реалістичний проєкт розвитку міського парку і покажуть його містянам наприкінці грудня.

Учасникам пропонують зобразити, як вони бачать розв’язання збройного конфлікту на Донбасі та добробут в Україні. Найкращі роботи представлять на виставці у столиці, а переможці конкурсу отримають нагороду.

Цього дня 134 роки тому на території нинішньої Донеччини народився видатний український митець, якому судилося пройти військовий шлях в Армії УНР та осісти у сусідній державі.

В одній залі зберуть колекції українських народних виробів від майстрів Донеччини та інших регіонів країни. Розповідаємо, де їх можна буде побачити.

Майстрині народних мистецтв Клавдії Гуржій-Крохмаленко з Ганнівки судилося відродити мистецтво витинанки на Донеччині. 1 листопада цього року їй виповнилося б 93.

У Соледарі на арт-прогулянці зі столичною мисткинею місцеві мешканці та гості переосмислювали радянські конструкції, знайшли “бетонозавра” та можливий заповідник.