Ракетні удари по енергооб’єктах України призводять до блекаутів, які можуть тривати від кількох годин до декількох днів. В такій ситуації дуже легко втратити емоційну рівновагу. Стрес може завдати серйозної шкоди кожному з нас, тож ми розпитали психологів, як мати спокій, не маючи світла.
Психологиня Ганна Маслова каже: еволюція заклала в нас здатність пристосуватися практично до будь-яких умов, щоб вижити у критичній ситуації.
“У процесі виживання задіяні 2 механізми: це адаптація та соціалізація. За ними, якщо ми говоримо про повний життєвий цикл, йдуть етапи життя та реалізації себе як індивідуальності”, — говорить Ганна Маслова.
Коли людина потрапляє в незнайоме оточення, за нормальних умов етапи адаптації та соціалізації йдуть один за одним, пояснює психологиня. Якщо є стабільність, адаптація триває стільки, скільки необхідно людині, щоб пристосуватися до нових обставин. Це не відбувається раз на все життя: зіткнувшись з новими умовами, ми починаємо цей процес заново.
За 10 місяців відкритої війни українці звикли до нових реалій: всі вже знають, як діяти під час повітряної тривоги, а дехто взагалі продовжує займатися своїми справами під виття сирени. Тобто адаптація вже відбулася, й тепер люди вийшли на етап соціалізації, каже фахівчиня. Однак такий сценарій не працює під час блекаутів.
“Те, що відбувається зараз із відсутністю електроенергії та зв’язку, тримає нас на етапі адаптації, як на повторі. І це досить вимотує, бо немає можливості перейти на етап соціалізації хоч на якийсь час. Тільки підлаштувалися до графіків вимкнення, перебудували режим роботи та господарських справ — починаються відключення аварійні. Добре, адаптувалися й до цього — зникає зв’язок, вода та опалення”, — продовжує Ганна.
Психологиня зазначає: нові виклики змушують українців постійно до них пристосовуватись, і це справді дуже енергозатратний процес.
“Люди не встигають хоч якось відпочити на етапі діяльності та отримати задоволення від власних зусиль. Як висновок, багато хто з нас не встигає справлятись зі стресом, саме через це даються взнаки старі захворювання, які на початку війни через високий рівень стресу могли “піти в тінь”, — пояснює Ганна.
Аби вимкнення світла не сильно позначились на вашому емоційному стані, психологиня радить виконати кілька простих кроків:
“Приділіть увагу тілу. Попри об’єктивні умови намагайтеся максимально зберігати кількість годин сну. Навіть якщо світло дали вночі, можливо, не варто робити все й одразу. Прогулянки на свіжому повітрі — це само собою. Фізична активність — віддайте перевагу тій активності, яка триматиме в концентрації й ваш мозок. І, звичайно, дихальні практики. Вони якраз ідеально залучають і тіло, і мозок”, — каже Ганна Маслова.
Олена Лашко працює головною психологинею гарячої лінії підтримки Українського ветеранського фонду Мінветеранів. За її спостереженнями, блекаути шкодять тим, що занурюють людей в інформаційний вакуум. У такі моменти людина не має змоги дізнаватися нове та відчуває, що перестає бути корисною для інших, випадаючи з суспільного життя.
Та багато українців усе ж змогли пристосуватися до нових реалій, стверджує Олена. Як виявилось, багато з нас можуть впоратися з роботою за 3-4 години замість звичних 8.
Проте ця адаптація стосується лише планових відключень, підкреслює психологиня. Коли трапляються аварії, про будь-які плани годі й казати. До того ж ми тільки-но встигли призвичаїтись до карантинного онлайн-життя, а теперішня відсутність електрики потроху повертає нас до життя без гаджетів та інтернету.
Спеціалістка додає: тривалі блекаути треба сприймати лише як черговий виклик, адже ворог намагається виснажити нас не тільки фізично, а й морально. Зараз у соцмережах і чергах магазинів побільшало сварок — так люди намагаються врівноважити свій стан. Саме цього і прагне Росія, коли атакує нашу енергетику.
“Урядові канали повідомляють про критичність ситуації, і взагалі, якби був варіант, як саме це виправити — це б виправили. Тому цієї зими нам краще намагатись піклуватися про себе ще дужче, максимально зберігати спокій. Це важливо для нашого якісного виживання, бо наша задача — зберегти себе не тільки фізично, а і психологічно”, — зауважує Олена.
Якщо ви відчуваєте, що відсутність світла тисне на ваш душевний спокій, поговоріть з близькими, друзями чи колегами, які можуть вас підтримати. Також можна звернутися за безоплатною психологічною допомогою до фахівців, які готові допомогати на волонтерських засадах.
Усіх, кому потрібна психологічна допомога, Олена закликає звертатися на гарячу лінію підтримки Українського ветеранського фонду. Він працює для ветеранів, їхніх сімей та кожного, хто страждає через війну. Дзвонити можна у будь-який час за номером: 0 800 33 20 29.
Психологи додають: замість того щоб відкладати життя на потім, варто прийняти ситуацію та спробувати якомога комфортніше підлаштуватися під ситуацію. Фахівці радять зберігати спокій, шукати позитив у простих речах та не втрачати надію, що блекаути рано чи пізно завершаться.
Читайте також:
Цей матеріал створено у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю автора і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
