Новини: психологія

Поговорити про буденні справи, обійнятися, зробити зарядку, дотримуватись простих щоденних ритуалів — навіть це може допомогти впоратись людям зі страшним стресом, в якому вони опиняються під час війни та в окупації ворога. Що радять психологи — дізнавайтесь далі.

Через відкриту збройну агресію Росії, люди з різних міст України вимушені залишати своє звичне комфортне життя. Залишатися на значній території України небезпечно, тож прямуючи подалі від війни, цілі сім’ї переїжджають. Та безслідно це не проходить. Про це говоримо з психологом.

Кандидата психологічних наук Віктора Вуса російські бомбардування 24 лютого застали у столиці. І перші пів дня він, як і більшість українців, був розгублений та шокований. А потім допомагав співгромадянам оговтатись та пережити стрес — й у своєму районі, і на Львівському вокзалі волонтером-психологом. Віктор аналізує, чому люди не хочуть виїжджати з-під обстрілів або повертаються у небезпечні регіони.

36-річний уродженець Донецької області захищає Україну з 2015-го. Через три тижні після відкритого вторгнення Росії він потрапив у полон окупантів. Днями його та ще кількох людей обміняли на російських військових злочинців. Ми розпитали земляка, як чоловік пережив полон та що радить аби вистояти в такій ситуації. 

Щоб бути готовим подолати будь-яку кризу самостійно, а також вміти надати психологічну підтримку іншим, необхідно знати деякі правила. Які саме — читайте у матеріалі.

Що робити, щоб поганий настрій не переріс у депресію? Чи можна стати психологом самому собі? Як упізнати людину з душевним недугом у натовпі? Про це й не тільки ми поговорили з психологинею, психотерапевткою клініки багатопрофільної комплексної психіатрії та наркології “Ренесанс-Київ” Анастасією Черняк.

На релакс-терапію запрошують не лише дітей, а й дорослих.

Ступор, агресія, істерика, паніка — всі ці відчуття можуть бути у людини під обстрілом. Наслідки — від бойової психічної травми, супутніх розладів до проблем в родинах та з працевлаштуванням у мирному житті. Як в Україні готують військових психологів, чому вони навчились з 2014-го та які прогалини ще є? 

Тваринці пришивають ніжки, відрізані трамваєм. Дівчину, після невдалої спроби вирізати їй серце, отруїли яблуком та поклали в кришталевий гроб. Іншу викрали у батьків немовлям та роками тримали в башті. Це не фільми жахів, а дитячі казочки, які ми щовечора, роками читаємо своїм дітям. У Всесвітній день казок ми разом із психологами розбиралися, навіщо  казки взагалі та жорстокі зокрема. 

Святкові вихідні — для багатьох час побути з родиною. Мова за новорічним столом може зайти й про майбутній фах малечі. Як допомогти сину чи доньці розкрити здібності? Яка професія найкраще підійде дитині? Чи варто взагалі батькам втручатися у цю сферу? На ці питання відповідають дитячі психологи та експерти.

Буває, що треба зробити щось дуже важливе, а сісти за роботу ніяк не виходить – не хочеться, не той настрій, почекає до завтра. А коли відкладати вже неможливо й начальник сварить за вкотре зірваний дедлайн, приходить гірке усвідомлення: “Якби я зробив(ла) це раніше, проблем би не було”. Якщо ви часто з таким стикаєтесь, можливо, ви страждаєте від прокрастинації. Як розпізнати її в собі? Чим прокрастинація відрізняється від простої ліні? Що робити, аби викорінити в собі патологічне відкладання на потім? Про це розповідаємо в матеріалі.

У Маріуполі компанія школярів насміхалася над своїм однокласником та побила до струсу мозку. Мати одного з них притягнули до відповідальності за “булінг”, однак суд вирішив обійтись усним зауваженням.

Дослідження психологів свідчать, що у сучасних підлітків більше стресів, ніж у дорослих. Підлітковий стрес – поширене явище, якому потрібно навчитися давати раду. Незважаючи на те, що підлітки мають чимало причин для стресу, із ним можна впоратися. Про те, як це робити ми поговорили з психологинею, арт-терапевткою і бізнес-тренеркою Анною Бартиш.