Тег: Азов

“Чому за оборонців Маріуполя не бореться ніхто, крім їхніх рідних?”, — кажуть родичі військових, яких вже понад рік тримають у російському полоні. Сьогодні, 7 вересня, вони вкотре зібрались у Києві, аби нагадати про долю полонених українців. До акції долучилися й близькі захисників, які вижили під час вибуху в колонії окупованої Оленівки. 

Спецпризначенці бригади “Азов” відновили свої сили та повернулися до бойових завдань. Нині захисники воюють на Луганщині та мають певні успіхи на фронті. 

Асан Ісенаджиєв — медик бригади “Азов”, він рятував поранених під час боїв за Маріуполь. Чоловік дістав поранення під час теракту в Оленівці і тампонував побратимам рани одягом. Під час боїв на “Азовсталі” він записав звернення до президента Туреччини, а зараз проходить реабілітацію і проводить тренінги з тактичної медицини.

Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо пам’ять усіх, хто загинув через загарбницьку війну Росії проти України. Артем Сердешний із позивним Брайн — один із них. Хлопець обороняв Маріуполь на початку відкритого вторгнення, але його життя обірвав російський теракт у колонії Оленівки. Тепер захиснику назавжди 21. 

“Намагався шуткувати, але вони усвідомлювали, що не вийдуть живими”, — так мати згадує свої емоції після розмов із сином, який обороняв Маріуполь. 26-річний Олексій Кісілішин був відомим у місті зоозахисником. З дитинства рятував тварин, а з 2014 — майбутнє України на фронті. Та його життя обірвав російський теракт у колонії Оленівки. 

Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо пам’ять усіх, хто загинув через загарбницьку війну Росії проти України. Віталій Литвин — один із них. Незадовго до відкритого вторгнення хлопець вступив до “Азову”. Життя 24-річного захисника обірвав російський теракт у колонії Оленівки. 

Щодня о 9 ранку ми згадуємо всіх жертв російсько-української війни. Сьогодні вшануємо пам’ять львів'янина Петра Гука, якого росіяни вбили у колонії тимчасово окупованої Оленівки.

“193 людини завели в барак, щоб вбити, заживо спалити. Чому ми не знаємо, де вони, в якому стані?” — з такими думками вже рівно рік живуть родини українських бійців, яких Росія хотіла стратити в колонії Оленівки. Цьогоріч близькі загиблих почали отримувати результати ДНК-експертиз решток їхніх тіл. Більшість із тих, хто зумів пережити теракт, все ще у полоні. Рідні бранців згуртувалися, аби прискорити їхнє повернення та не дозволити суспільству забути про цей злочин. 

Михайло Жарков —  командир  взводу спецпризначення бригади “Азов”. Чоловік родом з Луганська, з початку повномасштабного вторгнення боронив Маріуполь. Після боїв на  “Азовсталі” провів в полоні чотири місяці, був свідком теракту в Оленівці. З полону Михайла чекали дружина і дві доньки. Зараз чоловік чекає на повернення своїх побратимів.

“Моє серце б’ється, доки б’ється твоє, тому бережи нас двох” — так пораненому коханому говорила 47-річна Анастасія Гондюл. Її чоловік обороняв Маріуполь, потрапив в полон і вцілів під час теракту в окупованій Оленівці. Історією своєї родини жінка поділилась з Вільним радіо. 

Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо пам’ять усіх, хто загинув через загарбницьку війну Росії проти України. 25-річний Віталій Зінчук із Дніпра обороняв країну з 2017 року — брав участь у звільненні міст і сіл на сході. Життя захисника обірвав російський теракт в оленівській колонії, куди окупанти запроторили полонених військових. 

Сергій Пюрко став ще одним бійцем полку “Азов” в полоні росіян, якого загарбники намагаються виставити злочинцем. Окупанти звинуватили чоловіка в обстрілі сім’ї цивільних з гранатомета, а також у зйомці відео з постановочними кадрами, які дискредитують армію росіян. Розбираємось детальніше у звинуваченнях російських інтервентів.

З Туреччини прилетіли п’ятеро командирів оборони маріупольського комбінату “Азовсталь”. Вони керували опором захисників Маріуполя у підвалах металургійного гіганту та допомогали вижити там десяткам цивільних. 20 травня 2022 року після наказу військового керівництва припинити опір сотні захисників здалися у полон росіянам. Відтоді командирів на особливих умовах утримували у Туреччині за посередництва президента цієї країни. 

Сергій Алєксєєвич обороняв Маріуполь з перших днів відкритого вторгнення Росії. Разом з іншими військовими чоловік потрапив у полон після виходу з “Азовсталі”. Захисник зумів вижити під час теракту в колонії окупованої Оленівки, але тепер рідні нічого не знають про його долю. 

“Не впізнала його взагалі, схуд на 50 кг”, — так описує свого 51-річного чоловіка на лаві підсудних у Ростові-на-Дону Галина. Олег Жарков не був військовим, а працював у господарській частині полку “Азов”. Тепер маріуполець один із 22 полонених, яких Росія звинувачує у “тероризмі”. Цей “судовий процес” влада України назвала черговим воєнним злочином. 

На час початку відкритої війни Росії проти України 46-річний колишній військовий Анатолій Грицик вже декілька років був на пенсії. Та це не завадило росіянам забрати його в полон і вихвалятись в новинах — “взяли заступника командира полку “Азов”. Тепер чоловік опинився на лаві підсудних у Ростові-на-Дону. Разом з ще 21 українцем його звинувачують у “тероризмі”. 

“Сильно схуд, дуже зморений” — так рідні описують свого 24-річного захисника на лаві підсудних у Ростові-на-Дону. Олександр Мероченець разом із побратимами з полку “Азов” обороняв Маріуполь. Тепер він один із 22 полонених, яких Росія звинувачує у “тероризмі”. Цей “судовий процес” влада України назвала черговим воєнним злочином. 

Роман Похілов — військовий полку “Азов”, якого росіяни вже понад рік тримають у полоні. На початок відкритої війни  чоловік завершив службу та працював водієм у Маріуполі. У лютому 2022-го він вивіз сім’ю у рідний Кривий Ріг та знову став до лав підрозділу. Роман вийшов з “Азовсталі” одним із останніх 20 травня. Зараз його утримують у Горлівці.

14 червня в РФ почали судити 22 військових полку "Азов". Це полонені оборонці Маріуполя, серед них вісім жінок. Їх звинувачують в "причетності до терористичної організації".

“Дуже боляче, що з наших хлопців намагаються зробити звичайних злочинців”, — каже дружина полоненого “азовця”, якого окупанти на 13 років запроторили за ґрати. Рік тому Роман Харченко вийшов у полон до росіян на “Азовсталі”. Відтоді близькі не отримали від нього жодної звістки. Перед сном діти захисника обіймають ляльок, які нагадують тата — дружина замовила їх, аби малеча легше перенесла цей час. Про тяжке очікування чоловіка і батька з полону Ольга Харченко розповіла нашим журналістам.