новини: Культура

Як  привітатись, побажати здоров’я чи відповісти “рускому воєнному кораблю” мовами греків Приазов’я? Носії румейської та урумської створили стікери зі своїми фразами у телеграмі. Там є розповсюджені слова зникаючих мов, зображення видатних приазовських греків та будівель, що розташовувались у селищах під Маріуполем. Розповідаємо, де завантажити стікери та публікуємо невеликі словники румейської та урумської.

Переселенців з окупованих територій запрошують стати гідами та провести в евакуації екскурсії рідними містами. “Паралельні” екскурсії передбачають, що їхні учасники гулятимуть одним містом і одночасно слухатимуть розповідь про інше. Основні теми екскурсій — культура та історія міст. Долучитися до проєкту можна, взявши онлайн участь у “Школі гідів”. Для цього треба подати заявку до 15 вересня.

Кінострічка “20 днів у Маріуполі” режисера Мстислава Чернова стала найкасовішим документальним фільмом українського прокату — за перші чотири дні показу вона зібрала понад 530 тисяч гривень. У кінотеатрах фільм вийшов 31 серпня.

Упродовж відкритої війни російська армія зруйнувала повністю або ж пошкодила приблизно 50% закладів культури у громадах Донеччини. Це щонайменше 377 таких будівель. Та точну кількість встановити зараз неможливо.

День українського кіно з 1996 року відзначають у другу суботу вересня. Цьогоріч в Україні цей день припадає на 9 вересня. Ми зібрали дев’ять кінострічок про сучасну Донеччину. Художні та документальні фільми про війну, кохання, біль та силу. А разом із цим — про руйнування стереотипів  навколо регіону.

29 серпня у Покровську відкрили меморіальну композицію, присвячену Героям Небесної Сотні. Над появою нового пам'ятника два місяці працювали військові, волонтери, місцева влада та небайдужа молодь. 

29 серпня у Києві влаштовують прем’єрний показ документального фільму “20 днів у Маріуполі” режисера Мстислава Чернова. Кінострічка, нагороджена кількома відзнаками, розповідає про початок відкритої війни у Маріуполі та дні, коли місто опинилося в облозі. Невдовзі фільм можна буде переглянути у кінотеатрах. 

Вже 12 років поспіль в Україні нагороджують лауреатів премії імені Михайла Петренка — поета зі Слов’янська, автора слів відомої пісні “Дивлюсь я на небо…”. Цьогоріч, попри брак коштів, премію вдалося зберегти та відзначити нею трьох українців: двох поетів і публіциста. 

Волинянин Данило Шумук провів у неволі майже пів століття. Поляки запроторили його ще юного за ґрати за комуністичні погляди. Під час Другої світової він став затятим антикомуністом, за що його покарали згодом вже таборами СРСР. І між цими “відсидками” його як прибічника УПА намагалися знищити ще й нацисти. Помер Данило Шумук у незалежній Україні у Покровську. Місця його пам’яті відвідали цими днями та показали на загал.

Бахмутський митець Андрій Парахін пропонує дітям малювати на чорно-білих роздрукованих фотографіях все, що їм хочеться. Що така арт-терапія дає малечі, що діти відчувають, коли малюють, та як з цього вийшов цікавий арт-проєкт, чоловік розповів журналістам.

Незабаром у Донецькій та Луганській областях Укрзалізниця проведе перейменування десятьох залізничних станцій, назви яких мають згадки про країну-агресорку. На підконтрольній території Донеччини перейменують допоміжний пост “Росія” та станцію “Красноозерівка”. А на тимчасово непідконтрольній частині Луганської області нові назви з'являться у восьми станцій.

Військові, які контрнаступають на Донеччині, “затрофеїли” десятки обгорілих російських автоматів, рацій, одиниць форми та інших речей окупантів. Усе це бійці поштою надіслали до столиці. Зібрані речі стануть експонатами Національного музею історії України у Другій світовій війні.

Українські філологи просять допомогти зберегти зразки мовлення з різних куточків країни. Насамперед із тих, які масово покидають жителі. Серед таких — Донеччина та Луганщина. Професорка української мови розповідає, як записати українські говірки, чому це важливо та де лінгвісти чекають на такі аудіозаписи. 

12 років поспіль в Україні нагороджують лауреатів премії імені Михайла Петренка — відомого поета зі Слов’янська, автора слів пісні “Дивлюсь я на небо…". Та цьогоріч, аби зберегти премію, оголосили збір коштів, які потрібні для виготовлення нагрудних знаків і грошової винагороди для переможців. 

Столична музикантка Марина Крамаренко написала композицію, яку присвятила Бахмуту. Жінка ніколи не бувала на сході, але славетна історія міста-фортеці та його знищення росіянами надихнули її на створення класичної музики. Цю композицію “Сни Бахмута” вона зіграла на благодійному українському концерті у Фінляндії, де тимчасово живе в евакуації. Як звучить твір та які почуття в нього вкладені, Вільному радіо розповіла сама авторка. 

Пам’ятник радянському письменнику Максиму Горькому демонтують у селі Срібне Покровської громади. Він стояв там ще з часів СРСР. Розповідаємо, які ще об’єкти вирішили демонтувати у громаді.

Від початку повномасштабного вторгнення росіяни зруйнували в Україні щонайменше 274  культурні та історичні пам’ятки, 78 з них — на Донеччині. Публікуємо список знищених окупантами споруд.

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко йде з посади. За його звільнення проголосувала Верховна Рада. Раніше міністр повідомив, що йде з посади “через хвилю непорозуміння щодо важливості культури під час війни”, потім президент Зеленський звернувся до уряду з проханням замінити Олександра Ткаченка на посаді міністра культури.

Активісти Званівки та Олександро-Калинового, студентство ДонНУ імені Стуса, фанати “Шахтаря”, протестувальники Євромайдану, митці платформи “Ізоляція”. Ці групи та громади об’єднує те, що вони українські за духом та сучасні нам. Решта ж України про них майже не чула, роками вважаючи Донеччину на Луганщину тотально проросійськими. Про це маловідоме “українське обличчя регіону” — нова книжка Катерини Зарембо. У ній авторка руйнує радянсько-російські міфи та розповідає про сучасний український схід.

Зберегти пам’ять про знищену обстрілами архітектуру, але з надією на майбутню відбудову — такий сенс львівська художниця вкладає у свої паперові моделі будівель нашої країни. Серед них і маріупольський драмтеатр. Крім просякнутих болем, мисткиня втілює у папері й “переможні” композиції. У процесі вона вбачає своєрідну терапію, яку вже відчули на собі десятки українців, що замовили такі викрійки-складанки.