новини: Культура

10 червня українські захисники деокупували село Нескучне Волноваського району. До відкритого вторгнення росіян тут був меморіальний музей-садиба видатного реформатора театру Володимира Немировича-Данченка та його тестя, педагога Миколи Корфа. Будівля сильно постраждала, в якому стані вона всередині — поки невідомо. Але “погуляти” музеєм усе ще можна онлайн — у мережі є якісний 3D-тур садибою.

Микола Білокінь у 1970-1990-х роках працював фотокореспондентом у покровській газеті “Маяк”. На сотнях його плівок — кадри з щоденного життя міста та району. Кілька років тому чоловік пішов з життя, а його дружина передала фотоархів музею. Половину вже оцифрували, у мережі вже можна побачити триста світлин.

Вчений Дмитро Яворницький усе життя збирав слова, які чув в етноекспедиціях Україною. Сотні з них він записав у Бахмуті, Горлівці, Сонцівці, Зайцевому, Маріуполі, Бердянську та інших містах сучасних Донеччини та Луганщини. Багато з цих слів нині складно зрозуміти, інші видаються смішними чи образливими, а деякі ми досі вживаємо. Але усі вони — з живої мови наших предків. Сучасна філологиня розповідає про них більше. 

Стало відомо про знищення другого будинку з муралом “Сім’я” у Бахмуті. Дві дев’ятиповерхівки біля Скверу дружби прикрашали зображення тата з сином та мами з донькою. Тепер художники хочуть намалювати цю “бахмутську сім’ю” у Європі.

“Затишними вуличками міста ми пройдемо ходою Перемоги!” — такий напис міститься на одній із листівок, які створили в рамках творчого проєкту “Salty — талісман Соледара”. Сьогодні  показали 13 листівок-пам’яток про визначні місця Соледара, які вдалося зробити у фіналі. Що на них зобразили та які слова написали — читайте далі.

Магніти з уламків російського літака, дорожній знак “Бахмут” та сумка вбитого російського командира — такі експонати серед інших можна подивитися на виставці “Фортеця Бахмут” у Національному музеї історії України в Києві. Після її завершення усі речі планують пустити з молотка на благодійному аукціоні. Ми роздивилися усе представлене на виставці детально. 

Макет маріупольської водонапірної вежі змагається за можливість стати повноцінним набором конструктору LEGO. Дизайнер Євген Тонєв розробив модель вежі та запропонував її на сайті фірми. Аби компанія LEGO  випустила набір, з якого можна зібрати вежу з Маріуполя, макет має набрати 10 тисяч голосів. 

Рівно 107 років тому у нині окупованому Зайцевому народився видатний український скульптор, про якого Донеччина майже забула, - Микола Мухін. Він ліпив не Ленінів, Артемів, робочих й селян із серпами-молотами, а запорізьких козаків, чумаків та українських князів. За це й змушений був покинути Україну. 

Перетерте з яйцями підсолене та висушене тісто — затірка — це варіант доступного селянського фастфуду на українському сході ще до епохи картоплі та макаронів. Цю саморобну сушену “крупу” брали у мішечку на цілий день у поле століття тому. І, ймовірно, припасали у свої далекі подорожі козаки та чумаки. Нині страву офіційно назвали нематеріальною культурною спадщиною Донеччини. Ми розпитали про традиції приготування затірки. 

Вишиванка — не просто наш національний одяг. Її вважають оберегом від нещасть. День вишиванки в Україні святкуватимуть 18 травня. Вільне радіо зібрало фото земляків у традиційному одязі та запрошує обрати тих, чия світлина підкорила вас найбільше або ж просто підтримати друзів на шляху до перемоги.

Мирноградець постане перед судом за ймовірне шпигування на користь росіян. За версією слідства, чоловік передавав окупантам дані про розміщення бійців та техніки ЗСУ в Мирнограді та Покровську. Крім того, фігурант начебто й сам хотів стати до лав загарбників. За це йому загрожує від 8 до 12 років за ґратами. 

У Національному музеї історії України працює виставка “Азовсталь: нові сенси”. Вона присвячена історіям дванадцяти бійців “Азову”, які загинули під час оборони Маріуполя. Ми побували на виставці та дізналися, про що розповідають її експонати.

Мурал в Ірпені “Бахмут, з тобою Ірпінь” виправлять. Туди допишуть згадку про Соледар. Зроблять це через обурення соледарців, які просили відкоригувати стінопис, адже сіль видобували саме у Соледарі, а не в Бахмуті.

З початку року видатний художник з Донеччини Петро Антип працює над новою картиною, яка має назву “Космогонія”. Після закінчення роботи полотно має стати найбільшим у світі. Де митець планує виставляти картину та коли на неї можна буде подивитися — читайте далі. 

Соляну шахту, Юрчину гору, стадіон і міський парк Соледара намалюють на листівках у пам’ять про місто. Ці локації обрали онлайн-голосуванням в рамках творчого проєкту “Salty — талісман Соледара”.

Весняну пісню “Веснянонька паняночка” співали у селі Єгорівка Волноваського району понад півтора століття й аж до вторгнення Росії. Етнографки та гурт “Заграйярочка” встигли записати на відео літніх місцевих жительок, які співали цю пісню, перейняту від матусь. І співають її досі  —  в евакуації та навіть за кордоном. 

У неділю, 30 квітня, у Ірпені на Київщині відкрили стінопис, присвячений Бахмуту та Соледару. На ньому — символічна пачка солі, яку донедавна видобували у тамтешніх шахтах, та написи: “Бахмут, з тобою Ірпінь” та “Ірпінь та Бахмут — міста відважних людей”. Журналісти Вільного радіо побували на відкритті муралу й побачили композицію в деталях.

В Українському домі у Вашингтоні показують виставку світлин “Бахмут незламний!” У ній — квітучий Бахмут до масштабного вторгнення росіян та знищений окупантами за цей рік. Перші знімки зробив фотограф з Донецька Іван Сидоров. У Бахмуті він жив після від’їзду з захопленого росіянами Донецька та фотографував місто як хобі та для виготовлення сувенірів. Кадри знищеного Бахмута зробив фотограф Ян Доброносов.

“Хочемо позбутися слова «шароварщина»”, — каже артист Національного заслуженого академічного ансамблю танцю ім. Вірського Максим Карпенко, який  опанував старовинне мистецтво гопака і прагне його популяризувати. Напередодні він разом з колегою Микитою Літвіновим провели такий майстер-клас для дітей з Донеччини. Ми вивчали хореографічні фігури від майстрів сцени разом з малечею.

Український фотограф Євген Малолєтка отримав одну з найпрестижніших премій світу World Press Photo 2023 за знімок породілля в оточеному росіянами Маріуполі. Це фото Євген зробив у березні 2022-го, коли окупанти скинули авіабомбу на маріупольський пологовий будинок.