новини: Культура

Столична музикантка Марина Крамаренко написала композицію, яку присвятила Бахмуту. Жінка ніколи не бувала на сході, але славетна історія міста-фортеці та його знищення росіянами надихнули її на створення класичної музики. Цю композицію “Сни Бахмута” вона зіграла на благодійному українському концерті у Фінляндії, де тимчасово живе в евакуації. Як звучить твір та які почуття в нього вкладені, Вільному радіо розповіла сама авторка. 

Пам’ятник радянському письменнику Максиму Горькому демонтують у селі Срібне Покровської громади. Він стояв там ще з часів СРСР. Розповідаємо, які ще об’єкти вирішили демонтувати у громаді.

Від початку повномасштабного вторгнення росіяни зруйнували в Україні щонайменше 274  культурні та історичні пам’ятки, 78 з них — на Донеччині. Публікуємо список знищених окупантами споруд.

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко йде з посади. За його звільнення проголосувала Верховна Рада. Раніше міністр повідомив, що йде з посади “через хвилю непорозуміння щодо важливості культури під час війни”, потім президент Зеленський звернувся до уряду з проханням замінити Олександра Ткаченка на посаді міністра культури.

Активісти Званівки та Олександро-Калинового, студентство ДонНУ імені Стуса, фанати “Шахтаря”, протестувальники Євромайдану, митці платформи “Ізоляція”. Ці групи та громади об’єднує те, що вони українські за духом та сучасні нам. Решта ж України про них майже не чула, роками вважаючи Донеччину на Луганщину тотально проросійськими. Про це маловідоме “українське обличчя регіону” — нова книжка Катерини Зарембо. У ній авторка руйнує радянсько-російські міфи та розповідає про сучасний український схід.

Зберегти пам’ять про знищену обстрілами архітектуру, але з надією на майбутню відбудову — такий сенс львівська художниця вкладає у свої паперові моделі будівель нашої країни. Серед них і маріупольський драмтеатр. Крім просякнутих болем, мисткиня втілює у папері й “переможні” композиції. У процесі вона вбачає своєрідну терапію, яку вже відчули на собі десятки українців, що замовили такі викрійки-складанки. 

Понад століття тому у Слов’янську поляки та місцеві виробляли з місцевої сировини кольорову плитку. Нею вимощували підлоги суспільних та приватних будівель на всьому українському сході. Слов’янський журналіст та краєзнавець Дмитро Журавльов викупив кольоровий каталог підприємства. 

Уродженець Бахмута Борис Верлінський втратив слух, натомість здобувши в Одесі пристрасть до шахів на все життя. Понад століття тому він красиво грав на останніх турнірах часів царату, а в перші роки СРСР переміг чемпіона з Заходу та пізніше став першим у світі гросмейстером. Інший шаховий майстер-одесит майже десятиліття збирав ці матеріали у книгу та готується видати її англійською. Ми розпитали про це детальніше. 

Довідки, переписки та речі з випробування фільтрацією в Маріуполі стали експонатами. Виставка  “Маріуполь. Фільтрація #НаЖиво” відкрилась в Музеї історії Києва.  Це наочна розповідь про те, як маріупольці в окупації були змушені проходити перевірки росіян. 

Окупанти вирішили підпорядкувати російській церкві єпархії та парафії Української православної церкви на Донеччині. Це стосується храмів і у т.з. “ДНР”, і на підконтрольній частині регіону. Разом з релігієзнавцем та священнослужителем ПЦУ розбираємося, що задумало керівництво РПЦ та як це ускладнить реінтеграцію тимчасово захоплених територій.

Документальну стрічку “Ви руйнуєте. Ми створюємо” треба дивитися в окулярах віртуальної реальності. Цей фільм — про знищення культурних цінностей внаслідок вторгнення в Україну росіян. Його зняла міжнародна команда кіномитців торік і відтоді полотно показували на різних подіях та майданчиках. Цими днями його номінували на престижну кінопремію Emmy.

13 липня у столиці провели творчий вечір, присвячений пам’яті письменниці та журналістки з Маріуполя Наталі Харакоз. На ньому онука літераторки — Ганна Прокопенко — представила збірку її творів “Новели Азовського узбережжя”. Книжку видали після смерті авторки у заблокованому росіянами Маріуполі. 

Восени 2021-го у Нью-Йорку на Донеччині провели літературний фестиваль. Його придумала та реалізувала літераторка Вікторія Амеліна. Вона планувала робити це щорічно, але жінка нещодавно загинула у Краматорську внаслідок російського обстрілу. Її колеги та друзі хочуть продовжити справу Амеліної, проводити фестиваль щорічно та створили громадську організацію. Для майбутнього фестивалю збирають кошти. Як долучитися до збору та що запланували цього року, розповідаємо в матеріалі. 

Свято-Миколаївський храм вцілив під час найважчих боїв за місто Бахмут. Тепер, під час тимчасової окупації, загарбники опублікували фото, як там горить купол. Але гасити вогонь в місті нікому. Ми поговорили з настоятелем храму про пам’ятку, яку ми ймовірно втратили.

На цих ношах бойовий медик Володимир Розвєзєв врятував десятки поранених у боях за Бахмут. Він назвав їх “Бахмутською плащаницею”, і тепер вони стали експонатом  військово-історичного музею Львівського Будинку офіцерів.

Микола Чернявський народився біля Бахмута, жив та працював у місті, а у 1898 році опублікував там книгу поезій українською мовою. Її вважають першою художньою книжкою, виданою на Донеччині українською. Нині побачити раритет можна у Запорізькому краєзнавчому музеї на виставці до 155-ліття письменника та громадського діяча. Вона триватиме ще кілька тижнів. Ми розпитали про експонат та долю культурного діяча детальніше.  

Бахмутянина Юрія Гончаренка вивезли з міста з тяжким пораненням після чергового обстрілу росіян. Чоловік пройшов через численні операції та зараз відновлює здоров’я у реабілітаційному центрі Львова. Впоратися зі стресом від пережитого йому допомагає щоденна гра на фортепіано. Послухати його приходять десятки пацієнтів.

29 червня 2016 року снайпер російських окупантів на Донеччині вбив українського оперного співака та Героя України Василя Сліпака. Це сталося у Бахмутському районі, біля селища Луганське, неподалік від Світлодарська.

10 червня українські захисники деокупували село Нескучне Волноваського району. До відкритого вторгнення росіян тут був меморіальний музей-садиба видатного реформатора театру Володимира Немировича-Данченка та його тестя, педагога Миколи Корфа. Будівля сильно постраждала, в якому стані вона всередині — поки невідомо. Але “погуляти” музеєм усе ще можна онлайн — у мережі є якісний 3D-тур садибою.

Микола Білокінь у 1970-1990-х роках працював фотокореспондентом у покровській газеті “Маяк”. На сотнях його плівок — кадри з щоденного життя міста та району. Кілька років тому чоловік пішов з життя, а його дружина передала фотоархів музею. Половину вже оцифрували, у мережі вже можна побачити триста світлин.