Тег: історія

Міністерство культури та інформаційної політики внесло традицію приготування затірки з села Крива Лука Лиманської громади до нематеріальної культурної спадщини України. Чим вона особлива та як готується?

Читати далі

Стародавню скульптуру військовослужбовці знайшли у Великій Новосілці. Кам’яну бабу пошкодило мінометним обстрілом, а місцеві музейники про неї могли не знати (скульптуру знайшли поблизу одного з приватних будинків).  Військові евакуювали статую у більш безпечне місце, а згодом планують передати музейним реставраторам. 

Читати далі

Щороку 19 лютого українці відзначають День Державного Герба України. Цього дня 1992 року Верховна Рада затвердила золотий тризуб на синьому щиті одним із офіційних символів держави. Комуністична партія, яка на той час становила більшість у Раді, була категорично проти такого рішення, тож представникам влади довелося йти на політичний компроміс.

Читати далі

У Соледарській громаді з’явилась робоча група, яка зможе підготувати рішення про перейменування вулиць або й сіл громади. Переглядатимуть назви відповідно до вимог закону про декомунізацію. 

Читати далі

Мистецький фонд “Ізоляція” представив проєкт “Соледар. Солона історія”. Українські активісти у співпраці з краєзнавцями дослідили історію створення та розвитку міста, яке колись було туристичним “магнітом” Донеччини. Ці факти об’єднали на інтерактивному сайті. Як його переглянути та чому в активістів виникла така ідея — розповідаємо далі.

Читати далі

10 років майбутня поетеса та громадська діячка Галина Гордасевич із Тернопільщини мала провести у таборах. Таке “покарання” за радянських часів 16-річна дівчина отримала за листівку та декілька слів у вірші. Отримавши амністію, Галина зареклася більше не писати. Через що вона порушила цю обіцянку, як минули 35 років життя на Донеччині та яку поезію Гордасевич вважають феміністичною — розповідаємо далі. 

Читати далі

Осідлі та в кибитках, робітники, колгоспники та ворожки, з українськими прізвищами та ні — роми України були різними перед нашестям нацистів. Але доля у багатьох з них склалася однаково трагічно. 

Читати далі

“Донецьк завжди був проросійським, а місцеві не розмовляють українською” — один із наративів, що тривалий час просуває Росія. Та у місті були жителі, які ще до початку російської військової агресії на сході доводили зворотнє. У 2012-му місцевий активіст відкрив у Донецьку клуб однодумців, які прагнули говорити українською. За 10 місяців роботи тут провели з пів сотні заходів. А всі донеччани-учасники несвідомо залишили вагомий слід в історії міста. Як створювали цей розмовний клуб, чи мав він популярність та які інші міста країни підхопили цю ініціативу — розповідаємо далі. 

Читати далі

Різдвяний вертеп до Краматорська привіз гурт молодих людей з Харкова, Львова, Одеси, Києва та Сєвєродонецька. Відвідали колядувальники хаби, кафе, магазини, лікарню та центр для переселенців.

Читати далі

У традиційних строях, чоботах та з вифлеємською зіркою. Такими зображені колядники Донеччини на світлині, яку датують 1905 роком. Її зробив підліток із Бахмутського повіту, коли, за зароблені на коляду гроші, йому вдалося придбати фотоапарат. Яка історія створення цього знімка та які наративи радянської пропаганди він спростовує ми розпитали історикиню.

Читати далі

У 1962 році у газеті Краматорська опублікували оповідання Олега Плуталова “Я люблю тебе так…” Може здаватися, що ця історія про кохання, однак за антисталінські мотиви, які містив твір, письменника, ймовірно, не раз допитували. Що відомо про автора та у чому особливість його оповідання — розповідаємо далі.

Читати далі

Оцифрувати архіви знищених міст хочуть у Центрі міської історії. Жителям Маріуполя, Бахмута, Сєверодонецька та  інших тимчасово окупованих  та понічевених населених пунктів пропонують надсилати фотографії із сімейних архівів, аби оцифрувати їх і так зберігати історію.  Які фото шукають, де їх показуватимуть та як долучитись — розповідаємо у матеріалі.

Читати далі

Восени 1913-го через нинішній Бахмутський район побудували приватну залізничну гілку “Яма — Микитівка”. Вона століття прослужила цілій країні та мешканцям міст і сіл навколо. Ці рейки бачили промисловий бум, десятиліття Першої світової та визвольних змагань, ще одну світову війну та запізнілу модернізацію після неї. А рівно за сто років після будівництва залізниця почала поступово відмирати — через російську збройну агресію.

Читати далі

“Жінка накинулася на неї, вирвала хліб і втекла. Вона не розуміла, як далі бути, що їсти до наступного пайка”, — згадує розповіді Варвари Сердюк її онук. Разом із родиною його бабуся вижила в Голодомор 1932-1933 років. Вона була ще дитиною, але ті жахливі часи добре запам’ятала. 25 листопада, у День пам’яті жертв Голодомору, ми ділимося її історією.

Читати далі

Покинуті кар'єри як місячні пейзажі, напівзруйновані промислові  будівлі, терикони та провалля у Горлівці, Бахмуті, Соледарі, Торецьку, Часів Ярі, Слов'янську та інших містах. Ці фото такої, мало кому відомої Донеччини, зібрав у фотокнигу дослідник історії гірничої справи регіону Михайло Кулішов. А самі кадри він передає на зберігання у держархів, бо це вже історія — промисловість тут занепала, і на цих місцях точаться бої.

Читати далі

5-річну доньку головнокомандувача УПА Романа Шухевича після арешту матері радянська влада запроторила до дитбудинків Донеччини. Там дівчинці змінили прізвище та майже десятиліття виховували як сироту, лояльну радянську людину. Свою матір, яка повернулася з сибірських таборів, вона зустріла знову вже дорослою. Дівчині знадобилося кілька років, аби прийняти своє справжнє походження та нове життя.

Читати далі

Понад століття тому у Бахмуті місцева рада депутатів вирішила знищити великі запаси горілки та спирту, і вилила тисячі відер алкоголю у річку. Це під час кількарічного “сухого закону”, анархії, яка наростала, та світової війни, що все ще тривала. Що сталося потім — дізнавайтесь з історичної статті, яку коментує місцевий історик. 

Читати далі

Священник з Поділля Юхим Сіцінський з кінця ХІХ століття досліджував історію рідного краю — церков, фортець, археологічних памяток тощо. Зібрані ним артефакти стали основою історичного музею Кам’янця-Подільського, а видані ним праці з історії Поділля —  фундаментальними. Та маловідомою є бахмутська сторінка з життя вченого: на українському сході вчений жив та працював чотири роки.

Читати далі

У 1990-му у ще радянському Донецьку відкрилася перша у зросійщеному місті українська школа. Там навчали користуватись знаннями, а не зубрити, та виховували активних громадян-українців. Хлопці та дівчата займалися окремо, але усі навчались прийомів самооборони, музики й співів. І це лише деякі новації засновника та директора школи Леоніда Громового. Про атмосферу, устрій у школі та особистість її натхненника згадаймо у День української писемності та мови. 

Читати далі

У Святогірську вже 96 років височіє ісполінська фігура з бетону  —   над рікою Сіверський Донець, лісами та куполами Святогірської лаври. Майже століття цей монумент називали “пам’ятником радянському партійному і державному діячеві Артему”. Нещодавно влада перейменувала пам’ятник та хоче зберігати його і далі, попри декомунізацію та дерусифікацію. Фахівець зі збереження пам’яток розповів, чим унікальний цей монумент. 

Читати далі
Останні новини за темою "історія"