Тег: історія

Бахмут не вперше нівечить війна. Понад 80 років тому місто вже доводилося відновлювати після масштабних боїв. За це взялися майже одразу після звільнення від нацистів. Деякі будівлі зникли назавжди, а щось поступово відбудовували. Згодом з’являлася й нова інфраструктура. Наче фенікс, місто зуміло відродитися, та на це знадобилося чимало років. Як руйнували та відбудовували Бахмут під час і після Другої світової, що про ті часи пам’яють бахмутяни та які є ідеї з відновлення міста після деокупації від росіян — розповідаємо далі. 

Пам’ятник, який присвятили козацькій історії міста, окупанти вже повалили на землю. 

У Костянтинівці та громаді перейменували понад 170 вулиць та провулків, які підпадали під декомунізацію та дерусифікацію. Пушкінська на Михайла Савчука та Громова на Кирила Вініченка, а Мінська на волонтера Ендрю Бегшоу — лише декілька вулиць, які перейменували на честь загиблих оборонців громади та благодійників. Які назви мають інші — розповідаємо далі.

Під час громадського обговорення мешканці могли обрати нові назви для провулків та вулиць Сіверської громади. Наразі адміністрація опрацювала результати голосування та підбила підсумки пропозицій перейменування, які не містять маркерів комуністичної та російської ідеології. Що з цього вийшло — розповідаємо далі.

Фахівці продовжують фіксувати атаки на пам'ятки культурної спадщини України. Йдеться про руйнування або пошкодження через російські обстріли об’єктів культури різного значення — від місцевих до загальнонаціональних. У такому “рейтингу” Донеччина посідає третє місце.

Дитинство у зросійщеному регіоні, Голодомор, репресований батько, Друга світова війна та нацистська окупація, голодна юність серед промислових руїн. Таке довелося пройти Олександрі Суярко з Костянтинівки на шляху до повної самореалізації у геологічній науці. Жінка стала відомою геологинею, яка досліджувала надра Донбасу. Вона кілька десятиліть працювала у геологічному тресті у Бахмуті, очолювала там колектив гідрогеологів. Цими днями їй виповнилося б сто років.  

У тимчасово окупованому Маріуполі розпочали будівельні роботи біля кургану “Дід”. В охоронній зоні археологічної пам’ятки працюють екскаватори. Щодо пошкоджень Діда прокуратура відкрила кримінальне провадження. Розповідаємо, що це за пам’ятка.

Старовинні статуї тимчасово перемістили до Дніпра через загрозу їхнього руйнування від бойових дій. Після завершення війни та розмінування Донеччини їх обіцяють повернути до рідних країв.

Благодійники відтворили копальні Соледара у грі Minecraft. Гравцям необхідно за найкоротший час зібрати якомога більше кристалів, а в кінці подорожі відповісти на квіз-питання. Серед учасників гри та тих, хто вирішить підтримати проєкт обіцяють розіграти призи. Отримані кошти благодійники спрямують на відбудову Великокостромської гімназії, яку окупанти зруйнували у жовтні 2022 року.

20 березня 2024-го — день весняного рівнодення, тобто початок астрономічної весни. Вираховувати цю дату почали ще за давніх давен, адже це знаменувало прихід весни та оновлення природи. Розповідаємо, який символічний зміст мав цей день для наших предків, як до нього готувалися та як святкували. 

З 11 по 17 березня українці відзначають традиційне свято, яке символізує прощання із зимою та зустріч весни. У ньому переплітається давнє язичницьке минуле та християнські ідеї. Цей тиждень має чимало назв: Колодій, Колодка, Масниця, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Пущення, Загальниця, “Ніжкові заговини”, Бабин тиждень, а одна з найпоширеніших — Масляна. Та чи автентична вона? Розбираємось із назвою, а також пояснюємо, чому на святковому столі мають бути вареники з сиром, а не млинці, до чого тут дерев’яна колода та чому треба просити вибачення.

Міністерство культури та інформаційної політики внесло традицію приготування затірки з села Крива Лука Лиманської громади до нематеріальної культурної спадщини України. Чим вона особлива та як готується?

Стародавню скульптуру військовослужбовці знайшли у Великій Новосілці. Кам’яну бабу пошкодило мінометним обстрілом, а місцеві музейники про неї могли не знати (скульптуру знайшли поблизу одного з приватних будинків).  Військові евакуювали статую у більш безпечне місце, а згодом планують передати музейним реставраторам. 

Наприкінці Другої світової НКВСівці угнали з Румунії 16-річного хлопця — тільки тому, що він був етнічним німцем. Йому вдалося не тільки вижити, недоїдаючи та важко працюючи на шахтах Донбасу, а й втекти з СРСР.

Щороку 19 лютого українці відзначають День Державного Герба України. Цього дня 1992 року Верховна Рада затвердила золотий тризуб на синьому щиті одним із офіційних символів держави. Комуністична партія, яка на той час становила більшість у Раді, була категорично проти такого рішення, тож представникам влади довелося йти на політичний компроміс.

У Соледарській громаді з’явилась робоча група, яка зможе підготувати рішення про перейменування вулиць або й сіл громади. Переглядатимуть назви відповідно до вимог закону про декомунізацію. 

Мистецький фонд “Ізоляція” представив проєкт “Соледар. Солона історія”. Українські активісти у співпраці з краєзнавцями дослідили історію створення та розвитку міста, яке колись було туристичним “магнітом” Донеччини. Ці факти об’єднали на інтерактивному сайті. Як його переглянути та чому в активістів виникла така ідея — розповідаємо далі.

10 років майбутня поетеса та громадська діячка Галина Гордасевич із Тернопільщини мала провести у таборах. Таке “покарання” за радянських часів 16-річна дівчина отримала за листівку та декілька слів у вірші. Отримавши амністію, Галина зареклася більше не писати. Через що вона порушила цю обіцянку, як минули 35 років життя на Донеччині та яку поезію Гордасевич вважають феміністичною — розповідаємо далі. 

Осідлі та в кибитках, робітники, колгоспники та ворожки, з українськими прізвищами та ні — роми України були різними перед нашестям нацистів. Але доля у багатьох з них склалася однаково трагічно. 

Видатному мовознавцю та правозахиснику з Донеччини Олексі Тихому могло б виповнитись 97, якби його не засудила та не закатувала у таборах радянська влада.