Тег: історія

Від початку повномасштабного вторгнення росіяни зруйнували в Україні щонайменше 274  культурні та історичні пам’ятки, 78 з них — на Донеччині. Публікуємо список знищених окупантами споруд.

1 серпня, у день неофіційного початку штурму Бахмута, національний історико-меморіальний заповідник “Бабин Яр” у Києві проведе паралелі між тим, що учинили в Бахмуті нацисти під час Другої світової та зараз повторюють російські окупанти. Тематичну виставку, що розповідає про минулий та сучасний геноцид, показуватимуть весь серпень.

Понад століття тому у Слов’янську поляки та місцеві виробляли з місцевої сировини кольорову плитку. Нею вимощували підлоги суспільних та приватних будівель на всьому українському сході. Слов’янський журналіст та краєзнавець Дмитро Журавльов викупив кольоровий каталог підприємства. 

Уродженець Бахмута Борис Верлінський втратив слух, натомість здобувши в Одесі пристрасть до шахів на все життя. Понад століття тому він красиво грав на останніх турнірах часів царату, а в перші роки СРСР переміг чемпіона з Заходу та пізніше став першим у світі гросмейстером. Інший шаховий майстер-одесит майже десятиліття збирав ці матеріали у книгу та готується видати її англійською. Ми розпитали про це детальніше. 

Села Берхівка, Дубово-Василівка та Оріхово-Василівка на північному фланзі боїв за Бахмут щоденно фігурують у зведеннях українських військових вже декілька місяців. ЗСУ б’ються тут за кожний метр землі. Розповідаємо що це за місця та яка їхня історія.

Цитадель зі зброєю та провіантом, амбаром із сіллю та льохом з грошима, житлові будинки, три церкви та земляний вал з бастіонами. Такою була фортеця Бахмут наприкінці XVIII століття. У мережі краєзнавці виклали старовинний документ з описом Бахмута, датований 1798 роком. Розбираємо його разом з істориком.

2 липня 1932 року на українському сході з районів Харківщини та Дніпропетровщини утворили нову адміністративну одиницю —  Донецьку область. Тоді в неї ще входили села й містечка нинішньої Луганщини.  Пізніше Донецьку область перейменували на Сталінську. Цієї одіозної назви вона позбулася лише у 1961-му.

У знищеному росіянами місті Бахмут на розі вулиць Соборної та Горбатова була старовинна 4-поверхівка незвичного планування. У різні десятиліття тут жили страчена нацистами радянська підпільниця та людина, яку дехто вважав винним у її загибелі. Там мешкали знаменитий у місті вчитель літератури, відома лікарська династія, письменник-фантаст і син бахмутського кондитера часів царату. До Дня архітектури розповімо яка історія будинку та його мешканців. 

За кількасотрічну історію Бахмут декілька разів згорав вщент, його бомбили з повітря чи підривали споруди з землі. А місцеві жителі гинули від голоду, епідемій, під час масових страт. Як це було та чи є надія на відновлення цього разу — розмовляємо з місцевим істориком. 

Річку Яму, яка протікає у Бахмутському районі повз Сіверськ, десятиліттями називали та позначали на картах помилково — Сухою Плотвою. Мешканець Сіверська Віталій Гатченко понад 3 роки тому почав боротися за повернення їй історичної назви: писав листи, зустрічався з посадовцями. Після відкритого вторгнення Росії чоловік пішов на фронт, а днями на карті побачив результат своєї роботи  — позначку “ріка Яма”.

22 червня 1941 року в Україні почалася німецько-радянська війна. Як це було та що це значило для місцевих — розповів у своїх спогадах уродженець Бахмута Володимир Пільчик. 1941 року він був допитливим 6-річним хлопчиком, тому багато що запам’ятав. А на схилі життя записав спогади та видав їх книгою. Публікуємо найцікавіші фрагменти.

Вчений Дмитро Яворницький усе життя збирав слова, які чув в етноекспедиціях Україною. Сотні з них він записав у Бахмуті, Горлівці, Сонцівці, Зайцевому, Маріуполі, Бердянську та інших містах сучасних Донеччини та Луганщини. Багато з цих слів нині складно зрозуміти, інші видаються смішними чи образливими, а деякі ми досі вживаємо. Але усі вони — з живої мови наших предків. Сучасна філологиня розповідає про них більше. 

Починаючи з 2015 року в Донецькій області перейменували сотні вулиць, назви яких прославляли радянських і комуністичних діячів. Однак прізвища багатьох одіозних особистостей, одним із яких є радянський поет Володимир Маяковський, можна зустріти у Слов’янську, Дружківці, Добропіллі, Торецьку, Святогірську, Кураховому. Ким він був і чому такі вулиці варто було б перейменувати - у матеріалі Вільне Радіо.

Починаючи з 2015 року в Донецькій області перейменували сотні вулиць, назви яких прославляли радянських і комуністичних діячів. Однак прізвища багатьох одіозних особистостей, одним із яких є військовий Олександр Матросов, можна зустріти у Лимані, Добропіллі, Покровську, Дружківці, Костянтинівці, Селидовому. Ми розпитали істориків ким він був, і чому такі вулиці варто було б перейменувати. 

Починаючи з 2015 року в Донецькій області перейменували сотні вулиць, назви яких прославляли радянських і комуністичних діячів. Однак прізвища одіозних особистостей, однією з яких є диверсантка Зоя Космодем’янська, можна досі зустріти у Лимані, Добропіллі, Дружківці, Слов’янську, Селидовому та Новогродівці. Розбираємось, ким вона була і чому на честь неї не варто було б нічого називати в Україні.

Максим Горький входить до п’ятірки російсько-радянських діячів, на честь яких назвали найбільше об’єктів в Україні. І його ж імені радять позбавлятись одним із перших в Інституті національної пам’яті. Та радянський поет досі згадується, наприклад, у власних назвах у Лимані, Добропіллі, Покровську, Новогродівці, Дружківці, Костянтинівці та Селидовому. Ми розпитали істориків детальніше про те, ким був Максим Горький та чому його краще не вшановувати в Україні.   

1223 року біля річки Калки десь у степах нинішньої Донеччини зійшлися спільні війська князів Київської Русі та половців у бою з загарбниками зі сходу  — монголами, які наводили жах на усі народи на своєму шляху та дійшли аж до Хорватії. Ту битву наші предки програли, але зробили висновки. Цю поразку СРСР, а згодом і Росія використовували у своїй пропаганді. Згадаймо ті події.

Він народився у бідній селянській родині з 10-ма дітьми. Спрагою до навчання “зробив сам себе”. Був фаховим лісівником, служив у війську, став поетом, співавтором ІV Універсалу та міністром уряду УНР. Згодом — заколотником повстання проти гетьмана Скоропадського, а після поразки УНР — імігрантом та засновником кількох освітніх закладів для українців за кордоном. Все це про Микиту Шаповала, який 141 рік тому народився у селі Серебрянка біля нинішнього Сіверська Бахмутського району.  

21-річні маріупольчанка Індіра та тореччанка Наталія розповідають про рідну Донеччину на лекціях по регіонах та ведуть сторінку, де руйнують міфи про земляків та свою область. Боротись за хороше ставлення до українців з пропискою на сході дівчата почали після початку повномасштабного вторгнення, а зараз їхній проєкт розрісся до нового рівня. Ми розпитали активісток, з якими стереотипами про Донеччину їм доводиться боротись та як це працює.   

Щонайменше Білозерське, Новогродівку, Слов’янськ, Дружківку, Костянтинівку, Сіверськ, Лиман та Часів Яр об’єднує Микола Ватутін. Іменем цього радянського генерала там досі названі вулиці або провулки. Але їх мали б перейменувати вже цього року. Розбираємось, яким був Микола Ватутін і чому не вартий вшанування українців.