Тег: історія

У Бахмуті на центральній вулиці горів дах старовинної банківської будівлі. Пожежа потрапила на фото з дрона. Проте пожежників в місті вже немає, тож загасити будівлю було нікому. Унікальний будинок вигорів або щонайменше серйозно пошкоджений.   

Кобзар ніколи не бував на Донбасі, але з краєм його пов’язували друзі та знайомі. А вшановувати пам’ять Тараса Григоровича на Донеччині почали понад 120 років тому. У день народження Шевченка розказуємо про його зв’язок з регіоном. 

19 лютого 1992 року громадяни незалежної України отримали символ своєї держави — герб із тризубом. Головний геральдист країни розповідає, як це було.  

На Донеччині волонтери ГО “Бахмут Український” зібрали на відео спогади про події лютого 2015-го. Про те як приймали у себе в тодішньому Артемівську по кількадесят військових, відновлювали їхню довіру до людей та готові були все зробити для допомоги армії. 

Письменникові Василю Гайворонському з епохи Розстріляного Відродження ледь не одному з небагатьох на Донеччині вдалося втекти від радянських катів й у 1920-1930-ті, й вже під час та після Другої світової — з Німеччини. Решту життя він провів у США. Нещодавно переселенці з Костянтинівки у Тернопіллі вшанували його пам’ять. А могилу Гайворонського на українському цвинтарі Саут-Баунд-Брук у США відвідали небайдужі.       

У Бахмуті снаряди російських військових знищили житлову триповерхівку, побудовану майже століття тому та відому як “Будинок акторів”. Ця будівля визначна в історії та архітектурі міста: тут у 1930-50х роках жили актори місцевого Українського музично-драматичного театру.

7 років тому Бахмуту повернули його історичну назву — до того 92 роки місто називалося Артемівськом. Запеклі бої за Бахмут тривають між ЗСУ та російськими окупантами, які знищують місто-фортецю. А у соцмережах не стихають дискусії про наголос у його назві. Краєзнавець з Донеччини зібрав вірші, нариси та інші друковані джерела ХІХ-ХХ століть, де чітко вказаний наголос у назві міста. Майже скрізь він — на другий склад. 

Журналіст, письменник, український дисидент Григорій Гайовий починав кар’єру на Донбасі у 1950-х. Саме тутешні партійні функціонери підвели його під арешт та саме тут його судили як небезпечного державного злочинця. А після відсидки чоловіка 20 років позбавляли права на працю.   

У Бахмуті один зі снарядів вибухівки поцілив у статую більшовика Федора Сергєєва (Артема) та відірвав їй ноги. До 2016 року вона стояла на центральній площі міста, на честь Артема  Бахмут понад 90 років називали Артемівськом. Після декомунізації місцева влада перенесла його у тролейбусне депо. Декілька років статуя стояла біля паркану вздовж дороги. 

11 січня 1942-го нацисти стратили в алебастрових штольнях тодішнього Артемівська сотні містян, більшість з яких були євреями. За оцінками радянської сторони, там загинули понад 3 тисячі людей. Після деокупації містяни кілька днів ходили серед решток сотень трупів, намагаючись знайти загиблих родичів, сусідів, знайомих. Багато кого опізнавати не було кому: у виробках гинули цілими сім’ями. Розповідаємо про Голокост та цей злочин, і публікуємо портрети деяких жертв.

Російська армія вгатила по старовинній будівлі на перехресті вулиць Садової та Першина, пошкодивши охоронювану пам’ятку архітектури. Багато старожилів пам’ятають цю будівлю як школу. 

Громадський діяч та науковець родом з Серебрянки Сіверської громади Микита Шаповал століття тому створив в еміграції, у чеському містечку Подєбради УГА — заклад вищої освіти для українців. Понад пів тисячі емігрантів здобули тут якісну вищу фахову освіту. А українські науковці вперше в історії розробили наукову термінологію рідною мовою.

Російська армія пошкодила будівлі Бахмутської синагоги та волосної управи на південній та східній околицях міста. Від обстрілів постраждали фасади та дахи важливих для історії міста споруд.

Окупанти продовжують нищити рештки історичної забудови Маріуполя — тепер вже не снарядами, а екскаваторами. Днями там почали зносити будівлю драмтеатру, на який у березні скинули авіабомбу.

Краєзнавець та блогер з Мирнограда дослідив дані перепису населення 1897 року на території сучасної Донеччини. За офіційними даними російського царату, до радянської доби тут жили більше українців, ніж росіян, і українська мова переважала.

Знавець історії Донецького краю знайшов оповідання науковця, опубліковане 1894 року, в якому той чітко зазначає: бахмутяни називали своє місто “Бахму́т” з наголошеним другим складом. 

На північній околиці Бахмута армія Росії обстрілами значно пошкодила пам’ятку промислового розвитку регіону — старовинну  будівлю першого залізничного вокзалу Бахмута. Її побудували майже 150 років тому. Як вона виглядає зараз та чим цінна для бахмутян  —  у матеріалі. 

Цьогоріч 3 грудня виповнюється 300 років з дня народження відомого  українського філософа, просвітителя-гуманіста, поета Григорія Сковороди. Цей день українці відзначатимуть масштабно. До святкування можна долучитися як офлайн, так і онлайн.

Старовинний будинок 1880-х років, в якому знаходився Бахмутський міський центр дітей та юнацтва, згорів після російського обстрілу. На початку своєї історії будівля слугувала бізнесу, а потім — освіті та дітям. Вона була окрасою центра міста, місцевою пам’яткою архітектури та історії.

Ентузіасти з Донеччини три роки розвивали туристичні маршрути, пов’язані з сіллю, щоб регіон позбувся стереотипного сприйняття. Нині тут точаться запеклі бої, багато цих пам’яток знищені, активісти розкидані по світах, дехто з них воює. Знання про соляну ідентичність краю вони зібрали у книзі “Шлях, позначений сіллю”. Вирішили не відкладати до перемоги та продовжувати розповідати про сіль землі Донецької та Луганської вже зараз.