Тег: історія

Цьогоріч 3 грудня виповнюється 300 років з дня народження відомого  українського філософа, просвітителя-гуманіста, поета Григорія Сковороди. Цей день українці відзначатимуть масштабно. До святкування можна долучитися як офлайн, так і онлайн.

Старовинний будинок 1880-х років, в якому знаходився Бахмутський міський центр дітей та юнацтва, згорів після російського обстрілу. На початку своєї історії будівля слугувала бізнесу, а потім — освіті та дітям. Вона була окрасою центра міста, місцевою пам’яткою архітектури та історії.

Ентузіасти з Донеччини три роки розвивали туристичні маршрути, пов’язані з сіллю, щоб регіон позбувся стереотипного сприйняття. Нині тут точаться запеклі бої, багато цих пам’яток знищені, активісти розкидані по світах, дехто з них воює. Знання про соляну ідентичність краю вони зібрали у книзі “Шлях, позначений сіллю”. Вирішили не відкладати до перемоги та продовжувати розповідати про сіль землі Донецької та Луганської вже зараз. 

Російське історичне товариство встановило в контрольованому Росією Донецьку бюст Павлу Судоплатову. Це агент радянських спецслужб, який у складі секретної групи вбив багатьох людей без суду та слідства. Серед його жертв — перший голова ОУН Євген Коновалець. 

28 жовтня 1944 з України вигнали усіх нацистських окупантів. Проте країна, зі свіжозахопленими західноукраїнськими землями, опинилася під гнітом окупантів радянських. Що значить ця дата для українців, чому важливе її переосмислення, особливо під час війни з Росією, та як виглядав звільнений від нацистів Бахмут — розповідають та показують історики. 

Незадовго до вторгнення Росії український режисер з Донецька Корній Грицюк завершив зйомки фільму про європейське промислове минуле Донбасу. З лютого багато зафільмованих ним локацій знищили російські окупанти. Зараз фільм показують у Європі. Де можна побачити його та як він може допомогти у діалозі з європейцями —  розповідає сам режисер. 

Російські окупанти зруйнували в Бахмуті старовинну будівлю жіночої гімназії. У роки УРСР у ній працювали різні установи, а після Другої світової — школа та дитсадок. Нові власники будівлі капітально відремонтували її, оформили у рожево-білих кольорах та відкрили там салон краси “Афродіта”. Нині історична будівля на вулиці Миру зруйнована вщент.

82 роки тому — 29-30 вересня 1941-го нацисти розстріляли у київському Бабиному Яру майже 34 тисячі євреїв. Ті масові вбивства стали лише початком “Бабиних Ярів” по всій Україні: 11 січня 1942-го в тодішньому Артемівську (нині ㅡ Бахмуті) нацисти замурували в алебастрових штольнях близько 3 тисяч містян. Цю трагедію пам’ятають як “Артемівський Бабин Яр”.

18-річна Антоніна Кейс з Краматорська на початку Другої світової опинилася у Німеччині. Там вона тяжко працювала на примусових роботах на абразивному заводі та товаришувала із земляками-однолітками такої ж долі. Ким всі вони були та що з ними трапилось далі, поки невідомо. Але нещодавно українські активісти випадково знайшли їхні фотографії та встановили їхні імена.

Шанована професія, великі зарплати та регреси, підтримка профспілки, пільги й ранній вихід на пенсію за виснажливу та смертельно небезпечну працю у нетрях землі. Шахтарі Донбасу мали таке не завжди. 120 років тому молодий вчитель Спиридон Черкасенко приїхав навчати дітей гірників Донеччини. Побачене у шахтарських селищах він змалював у своїх оповіданнях. Деякі тодішні реалії настільки далекі від сучасних, що просто шокують.

Синьо-жовтий стяг на заходах у містах Донеччини з’явився навіть раніше, ніж у багатьох точках України. І зараз його майоріння важливе в кожному навіть найменшому селі регіону. Ми зібрали фото з різних епох про це і розповідаємо в День прапора. 

Фотограф-краєзнавець з Бахмута Олександр Захаров знайшов неподалік лівого берега Сіверського Дінця листівки Вермахту у так званих “агітаційних гранатах”, які не спрацювали. У листівках 1943 року “Російська визвольна армія” (РОА) колаборанта Власова закликала радянських бійців здатися. Як листівки знайшлися та як вони виглядають, що в них та як тоді працювала пропаганда — ми розпитали детальніше. 

У червні окупанти вгатили по бахмутському парку. Один зі снарядів упав прямісінько в місце, де був стародавній склеп. Провалля розгледів місцевий мешканець та зазирнув усередину. Що він там побачив та що про старий цвинтар на місці парку розповідає бахмутський історик — читайте у матеріалі.

Під час окупації населених пунктів Луганської області російська армія нищила все, до чого могла дістати їхня зброя. Серед зруйнованих об'єктів є щонайменше 36, які несуть культурну цінність. Це історичні будівлі, пам’ятки архітектури та церкви в різних куточках регіону. Розповідаємо про деякі з них.

Під час відкритої війни російська армія знищила в Донецькій області мінімум 88 культових споруд та історичних об’єктів. Частково або повністю зруйновані церкви, історичні будинки, музеї та пам'ятники у різних куточках регіону.

З Серебрянки, яка часто потерпає від обстрілів росіян, змогли вивезти шкільний музей видатному діячу УНР, члену Центральної Ради, співавтору 4-го Універсалу Микиті Шаповалу. З цим краєзнавцям допоміг представник гуманітарної місії “Проліска” з Часів Яра.

Дмитро Браславський зі Слов’янська своїми зверненнями до посадовців кілька років “чистив” Україну від радянського минулого. А від початку відкритої війни звільняє українські вулиці від назв на честь декабристів та російських космонавтів, пам’ятників чужим імператорам та полководцям. Адже в Україні є свої, не менш уславлені герої, каже він.

Під час Другої світової війни мешканці Донбасу, який від осені 1943 вже звільнили від нацистів, теж отримували допомогу від США. Люди, які у 1940-х були дітьми, досі пам’ятають екзотичні продукти з сухпайків, які вони називали “американськими подарунками”.

Рівно 140 років тому на Донеччині народився Микита Шаповал. Майбутній член Центральної Ради, міністр урядів УНР та Директорії, соціолог, поет, лісничий. Ми побували на його могилі у Празі. Розповідаємо, чому на надгробку не можна залишити квіти, де зберігаються архіви Шаповала та як в Україні вшановують його пам’ять.

В Бахмутському районі у Нью-Йорку окупанти спалили пам’ятку культурної спадщини — старий млин Пітера Діка, який побудували там на початку 20 століття німці-меноніти.