Тег: медіаграмотність

“Ваша карта заблокована через неявку до ТЦК” — фото з таким повідомленням нібито від Ощадбанку декілька днів поширюють росіяни. Підхопили це і деякі українські телеграм-канали. Розбираємось разом.

У постійному потоці інформації іноді важко відрізнити брехню чи маніпуляцію від правди. “Ракети” дезінформації в медіаполе України також запускає й російська пропаганда. На “гачок” фейків доволі часто потрапляють люди старшого віку. Що пояснити батькам чи іншим рідним, які вірять сумнівним новинами, у чому варто їх переконати та як не зіпсувати при цьому стосунки — розповідаємо далі. 

Новинні сюжети про “тотальну мобілізацію” та скасування “комуналки”, заяви Залужного про капітуляцію і розповідь Зеленського, як він “переплив ріку, аби втекти з України” — такі відео ширяться у соцмережах. Вони неправдиві і згенеровані штучно, аби ввести в  оману. Така генерація — це діпфейк. Розповідаємо, що це таке, та як їх виявити.

25 жовтня всі охочі зможуть безкоштовно позмагатися в умінні розрізняти фейки. Національний тест з медіаграмотності організовують онлайн, а виконати завдання пропонують за 45 хвилин. Ті, хто дадуть найбільшу кількість правильних відповідей, зможуть отримати подарунки.

У гігантському потоці інформації часом складно відрізнити брехню від правди. Іноді маніпуляції можуть містити справжні факти, а об’єктивні новини — неточності. Аби читачі Вільного радіо критично сприймали інформацію, у соцмережах по буднях ми публікуємо сумнівну новину й просимо вас визначити: правда це чи фейк. А раз на тиждень розбираємо усі 5 новин з експертом з фактчекінгу.

Аби не “клюнути на гачок” брехливих новин, яких стає все більше, варто вміти розрізняти правду від фейків. Ми прагнемо дати вам для цього всі інструменти, тому щотижня проводимо міні-гру, де пропонуємо вам проаналізувати 5 сумнівних новин. А потім розкриваємо карти з експертом та пояснюємо, на що варто звертати увагу, гортаючи стрічку новини.

Цьогоріч Вільне радіо відзначає 5 років. Під час війни ми створювали медіа у Бахмуті, неподалік від лінії фронту. Скасовували сумнівні тендери, шукали громадські вбиральні, ходили у “ковідні” рейди по ринках і магазинах, отримували погрози та безліч запитань “чиї?” 

Новини можуть стати потужною зброєю в інформаційній  війні. Вільне радіо допомагає читачам вчитись аналізувати новини, аби не потрапити на “гачок” брехні. З понеділка по п’ятницю у соцмережах ми публікуємо заголовки сумнівних новин, а люди вирішують: правдиві вони чи фейкові. Потім разом з експертами з фактчекінгу розбираємо кожну із них і пояснюємо, як перевіряти  інформацію.

Щотижня по буднях ми викладаємо  у соцмережах Вільного радіо по одній сумнівній новині та пропонуємо вам визначити, чи вона правдива. А потім разом з експертом з перевірки фактів розповідаємо, які з запропонованих новин виявились фейковими та що на це вказує.

У сучасних реаліях війни новини допомагають українцям тримати руку на пульсі. Водночас збільшився ризик натрапити на брехню чи маніпуляцію. Вільне радіо прагне наочно показати читачам, як розпізнати фейки. Для цього по буднях у соцмережах ми публікуємо сумнівну новину та просимо вас визначити, правда це чи ні. Розбираємось, які публікації минулого тижня виявились неправдивими.

З понеділка по п’ятницю ми викладаємо в наших соцмережах одну сумнівну новину і пропонуємо вам пограти у "Вірю/Не вірю". Ви маєте визначити або ж здогадатися, правдива ця новина чи фейкова. А потім ми разом з експертами з фактчекінгу розкриваємо карти та пояснюємо, як перевіряти інформацію, аби не піддатись на обман.

З понеділка по п‘ятницю Вільне радіо у соцмережах щодня публікує сумнівну новину й пропонує читачам вгадати або визначити: фейк це чи ні. Адже не завжди сумнівний заголовок — це брехня, а емоційна історія — правда. Раз на тиждень разом з експерткою ми розкриваємо карти. Дізнавайтесь чи дарма ви вірили чи ні популярним постам в мережі, і як можна перевіряти їх на майбутнє. 

Цього тижня у світі відзначають День безпеки в інтернеті. Користуватись мережею без шкоди для себе варто кожного дня. Розповідаємо, як розпізнати, що вашу розмову прослуховують, та чому не можна поширювати неперевірену інформацію у соцмережах.

27 жовтня всі охочі можуть скласти національний тест із медіаграмотності. Його проводять вперше і запрошують перевірити себе безкоштовно. Для виконання завдань дається лише півгодини і прочитати заздалегідь їх не вдасться. 

“Україною керують ззовні”, “Україна – країна фашистів”. Такі тези нерідко можна зустріти у пропагандистських ЗМІ,  пов’язаних із Росією. Боротися з довірою людей до цих та інших хибних наративів будуть у Мінкульті.

Громадська організація «Інтерньюз-Україна» хоче в одному з 5-ти українських міст створити мурал на тему протистояння дезінформації. В перелік увійшли й 2 міста з Донеччини. Як проголосувати за одне з них або їхнього конкурента, дізнавайтесь в матеріалі.  

Школярів та студентів до 25 років запрошують позмагатися в батлі проєктів з медіаграмотності. Молодь має розробити проєкт, який допоможе іншим людям розрізняти в інтернеті правду та фейки, шукати достовірну інформацію та критично мислити. Найкращі проєкти профінансує ЮНІСЕФ.

З 7 лютого Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів оголошує відбір шкіл для участі у проєкті “Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність”. Взяти участь можуть школи з усієї країни, в тому числі з Донеччини та Луганщини. Перевагу надаватимуть закладам освіти, розташованим поблизу лінії розмежування.

Від літа достукатись до посадовців Бахмуту можна просто через соцмережі. В серпні в усіх управлінь Бахмутської міської ради та у неї самої з’явились сторінки у Facebook. Зареєстровані в мережі і деякі комунальні підприємства та окремі посадовці. Ми перевірили, як представники місцевої влади реагують на звернення і критику в мережі. 

Впродовж жовтня ми збирали меми на тему фейкових новин про НАТО, освіту, медицину та інше. Тепер всі роботи ми разом з вами будемо розбирати в номінаціях. Найкращий жартівливий фейк про НАТО та одну з реформ оберемо ми, а ще один приз у 1000 грн можете допомогти виграти ви. Долучайтесь!