Спочатку люди чи гроші? 13 проблем з децентралізацією на Донеччині (аналіз)

Спочатку люди чи гроші?

13 проблем з децентралізацією на Донеччині (аналіз)

Журналісти Вільного радіо об'їхали майже 10 тисяч кілометрів по асфальту і бездоріжжю Донеччини, побували в 16 ОТГ (як створених фактично, так і об'єднаних лише на папері) та поспілкувались з людьми там.

Більшість ОТГ не схожі одна на одну, та у них є спільні проблеми в рамках проведення реформи децентралізації.

Ми проаналізували "що ж йде не так?".

За останньою опублікованою версією перспективного плану поділу Донецької області на громади, після закінчення реформи на наших територіях мають існувати 64 ОТГ: 44 на підконтрольній українському уряду території та 20 — на непідконтрольній. Та документ ще потрібно змінювати, бо процес формування спроможних громад триває.

«

За цей час вийшли зміни законодавчої бази, вийшла нова методика формування громад. Тому ми розуміємо, що є необхідність перегляду. Це не означає, що в нашому перспективному плані з'явиться якась інша чисельність, наприклад не 64, а 70 громад. Ні, тут більше передбачається: чи є необхідність створювати громаду саме в такій конфігурації? Куди піде той чи інший населений пункт чи сільська рада? Чи є необхідність створення на території району 1 громади чи 3 громад? Тобто, це вже більш технічні питання

»

— каже директорка департаменту інформаційної та внутрішньої політики ДонОДА Наталія Чукова.

Ми побували в більшості сформованих громад та тих, які юридично створені. І далі наведемо перелік проблем, з якими стикаються громади в рамках реформи.

1

Вугільний регіон

.

Кризова ситуація зараз в майбутніх шахтарських громадах. Добропілля, Покровськ, Селидове, Білозерське тощо — люди тут вже по 2 покоління працюють на видобутку під землею.

Від нього залежать доходи майбутніх громад та їхніх мешканців. Але цю галузь планують реформувати. "На місцях" вже розуміють — мова про закриття частини шахт.

«

Не хочу говорити про погане, але частину шахт закриють і у нас. Наш регіон ㅡ вугільний. Не буде цих підприємств ㅡ не буде регіону

»

— вважає секретар Новодонецької селищної ради Галина Ганінець.

На території майбутньої Новодонецької громади має працювати 2 шахти — "Піонер" та "Новодонецька". Вони будуть основними наповнювачами бюджету. Окрім цього піти працювати можна хіба в заклади освіти, культури або в магазин.

За словами президента, проблема в тому, що наразі на шахтах України видобувають більше вугілля, ніж його можна продати.

«

Загалом ми будемо рухатись таким шляхом: має бути гарантований ринок збуту вугілля. Цей ринок збуту – українські ТЕС. Далі, держава має захистити українське вугілля. Потрібен довгостроковий енергетичний баланс. Маємо зрозуміти, скільки вугілля нам потрібно на наступні 10 років

»

— розповів на нараді з шахтарями 25 лютого президент України Володимир Зеленський.

.

Зараз глава держави обіцяє, що без роботи людей не залишать. Але куди подіти одночасно стільки працівників вугільної галузі, шукатиме вже профільне міністерство.

Частково працюють над питанням і самі прив'язані до шахт міста.

«

Для того і проводяться всі ці довгі публічні процедури, громадські обговорення. Щоб максимально виявити всі проблеми. І потім, коли утворюється громада, щоб люди думали вже про розвиток, або яким чином працювати з ризиками. Це глобальна проблема регіону. Але, наприклад, у 2019 році Вугледар, Мирноград, Добропілля, Новогродівка, Покровськ, Селидове підписали меморандум про партнерство і створили Платформу сталого розвитку вугільних міст Донецької області. Вони обмінюються досвідом із громадами, які проходили таку деіндустріалізацію, наприклад, в Німеччині

»

— розповідає керівник Донецького регіонального офісу Програми "U-LEAD з Європою" Максим Ткач.

2

Громади одного підприємства

.

Та не лише вугіллям займаються на сході. Більшість ОТГ Донеччини вузькопрофільовані.

З одного боку, промисловий регіон багатий на корисні копалини. А з іншого — Донецька область — це сільськогосподарський край з великою кількістю земель.

Так, Шахівська та Андріївська ОТГ залежать від податків з кар'єрів. Зараз на їхній території видобувають глину. Переробки в громадах немає.

При тому, що і це варіант прибуткового бізнесу. З місцевої глини роблять кераміку різних типів. Наприклад, аргентинський посуд чи італійські унітази. Адже після обробки глина з Донеччини має особливо чистий білий колір.

«

На сьогодні компанія "VESKO" є провідним виробником на ринку України і входить у групу світових постачальників білих пластичних глин. Реалізуємо ми свою продукцію в більш як 25 країн світу. Основні споживачі ㅡ ринки Італії, Іспанії, Туреччини. З нашої глини виготовляють плитку, сан фаянс, керамограніт, цеглу, електроізолятори тощо. А також використовують в машинобудівній сфері та металургії

»

— розповідає менеджерка з корпоративних комунікацій VESKO Ольга Костенко.

Окрім кар'єрів на території є тільки фермери і малий бізнес.

Або, до прикладу, Миколаївська ОТГ — 70% бюджету складають податки, які сплачує Слов'янська ТЕС. Громада існує коштом 1 підприємства. Що буде, якщо раптом його вирішать закрити, не хочуть навіть припускати. Але жодних інших варіантів заробітків зараз перспективно не мають. Принаймні, в таких обсягах.

Лиманська ОТГ залежить від зареєстрованої на своїй території Донецької залізниці.

Олександрівська громада наповнює бюджет завдяки кільком масштабним фермерам.

І хоча перед об'єднанням кожна громада пропрацьовує стратегію розвитку та різного типу зайнятості, та по факту більшість орієнтується на один напрям. В ДонОДА запевняють: працюють з громадами над цим питанням, але ще є певний спротив. Там, де люди звикли до шахт — хочуть їх зберегти, так і з іншими напрямками. До змін готові меншість громад.

«

Ми їм розповідаємо, що, як Донецька область бурхливо розвивалася у зв'язку з тим, що тут знайшли корисні копалини, так колись це закінчиться. Все в житті змінюється. Йде бурхливий розвиток інших усіляких енергосистем

»

— каже директорка департаменту інформаційної та внутрішньої політики ДонОДА Наталія Чукова.

3

На місцях часто досі чекають "твердої руки"

Не всі посадовці у громадах готові повністю перейти до незалежного управління та взяти на себе відповідальність.

«

Я часто чую від місцевого самоврядування, що ми почекаємо, ми звернемося в обласну адміністрацію, — хай вони будуть арбітром. І от завжди люди очікують якогось арбітра. І навіть не арбітра, а тих, хто скаже: "Робіть так!". А реформа децентралізації передбачає: робіть самі і шукайте біля себе можливості вирішення питань

»

— каже керівник Донецького регіонального офісу Програми "U-LEAD з Європою" Максим Ткач.

Наприклад, поки не знають, як почати заробляти на себе у Сіверській ОТГ.

Міська громада дотаційна, і її очільник сподівається на підтримку від держави або області. Поки що ж громада досі просить допомоги у районної влади.

«

Знаєте, об'єднання було добровільно-примусовим. Ми повинні створити ОТГ, і з 2020 чи 2021 року райради не буде, адміністрації не буде і так далі. Будуть ОТГ, які напряму будуть підпорядковуватись області

»

— пояснює свою позицію голова Сіверської територіальної громади Василь Масюженко.

Про те, що не змогли об'єднатися добровільно "як хочеться", журналістам Вільного радіо також розповідали в наразі юридично створених Білозерській, Хлібодарівській та Ольгинській ОТГ.

А от Званівська громада виборола своє право на окреме існування, хоча, за перспективним планом, мала об'єднатися з Сіверською ОТГ. Представники області і досі пропонують 2 дотаційним громадам такий варіант.

4

Район не готовий відпускати

.

На Донеччині сформовані та функціонують 13 ОТГ. Їхні ради та керівники вже не залежать від бюджету своїх районів. Але віддають частину бюджету райони не завжди просто. Так, конфлікти є між Бахмутською районною радою та радами Званівської і Бахмутської ОТГ. Питання виникають в рамках передачі майна та грошей.

Ось, наприклад, на сесії Бахмутської міської ради 26 лютого депутати проголосували за те, щоб прийняти у власність громади Опитнянську музичну школу. Раніше райрада погоджувалась лише передати заклад в оренду. Залишаться працювати в закладі і всі співробітники. Далі діалог з сесії Бахмутської міської ради:

«

Голова Бахмутської ОТГ Олексій Рева: А відпускні, розрахунки з районного бюджету нам компенсували?

Заступник Реви Вікторія Точена: Відмовили нам.

Рева: Як відмовили?

Точена: На засіданнях депутатських комісій, коли це питання розглядали в районній раді, і з цього приводу було відмовлено.

Рева: А як же Бюджетний кодекс?

Точена: А за Законом України вони не хочуть робити".

»

5

Складний адміністративно-територіальний устрій області

Децентралізація для Донеччини — це шанс виправити ускладнену систему підпорядкування, а саме — розібрати "міста-матрьошки"

«

У нас складний адміністративно-територіальний устрій, тому що в наявності є "міста-матрьошки", коли одне місто підпорядковане іншому місту, і виникає дуже багато питань від того, який поділ тепер між собою має бути

»

— каже директор департаменту інформаційної та внутрішньої політики ДонОДА Наталія Чукова.

Вирішення питання таких міст — це досягнення. Але ця особливість зараз ускладнює процес створення громад, як таких. Річ у тому, що для утворення ОТГ населені пункти спочатку подають документи на відокремлення від міста, якому підпорядковуються. Це займає час.

6

Частина територій опинились поза реформою. Питання ВЦА

Східні області мають чимало особливостей реформування через війну на своїй території. Так, на нашій території є військово-цивільні адміністрації. Це тимчасовий варіант влади в населених пунктах, які існують вже по 6 років. І вони не можуть вирішувати жодних питань щодо об'єднання.

В коментарі Вільному радіо очільник комітету у Верховній Раді України, який займається питаннями децентралізації, розповів, що перед тим, як провести у військових адміністраціях вибори, потрібно внести певні зміни до законодавства.

«

З виборами трішки почекаємо з вами. Спочатку приймемо рішення зі змінами до виборчого кодексу. І після цих змін ми зможемо говорити про те, яким чином там можна провести вибори

»

— розповів Вільному радіо голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрій Клочко.

Однак, чи будуть вибори в цьому році, політик не відповів.

«

З одного боку, ВЦА напевно і не повинно приймати якихось стратегічних рішень, бо це не колегіальний орган. Є ризики прийняття якихось не дуже правильних рішень. Але, якщо ми бачимо, що це надовго, то що робити тоді? Вся країна об'єднується, вся країна починає отримувати вигоду від децентралізації, а чому ці райони, які і так потерпають від бойових дій, не мають перспектив розвитку? Вони будуть відставати від іншої території України на скільки років?

»

— каже заступник голови ВЦА м. Торецьк Сергій Винник.

Якщо вибори на території нинішніх ВЦА дозволять, то вже восени 2020 року місцеві шукатимуть собі депутатів. А опісля — військово-цивільні адміністрації передадуть всі свої повноваження обраним представникам влади. З одного боку, це розблокує ряд питань на місцях. З іншого, є ризик погіршення ситуації з контролем лінії розмежування, вважає керівник ВЦА прифронтового селища Зайцевого Володимир Весьолкін.

«

Я навіть не маю сумніву, що це буде надалі територія сприятлива для подальшого втручання. Все розхитають. Депутатів не будуть чіпати, щоб не накаляти. Воно буде потрохи гнити, і те, що було там (на непідконтрольній території, — ред.) в 2014 році та тут, може повернутися

»

— каже Весьолкін.

7

Мало людей

У кожній ОТГ, де ми були, населення постійно скорочується. По-перше, народжуються менше людей, ніж помирають. По-друге, люди їдуть. Частіше їдуть з сіл та селищ, бо там часто немає роботи і умов для комфортного життя.

Наприклад, Сіверська ОТГ — одна з тих, які не заробляють на себе. Там мешканці розповідають про ситуацію так:

«

Молодь виїжджає. У мене син робить в Києві, а дочка — в Краматорську. Бо робочих місць же немає. Де тут працювати? Якщо лікарню частково скоротили, літніх людей скоротили, а молоді так взагалі. Місто перетворюється на село. І перспектив не видно

»

— розповідає мешканка Сіверська Любов Шерстюк.

Та постійно меншає людей і в одній з найуспішніших ОТГ України — Шахівській.

В центральному селі тут є і сучасний ЦНАП, і відремонтована школа, і будинок культури зі спортзалом, і нову амбулаторію відкриють скоро. Але це не всіх тримає. І ті, хто не хоче працювати на кар'єрах та видобувати глину, — їдуть звідси.

В Черкаській ОТГ на ферму люди їздять з Краматорська.

Тобто, місцевих там чекають, але навіть через центр зайнятості знайти достатньо персоналу не вдається.

«

Нам потрібні молоді кадри, зоотехніки, ветеринари. Будемо раді бачити. До речі, на нашому підприємстві молодий колектив, що дуже незвично бачити на комплексах із вирощування великої рогатої худоби, тим паче в селі. Переважно це люди похилого або передпенсійного віку

»

— каже ветеринар ФГ "Верес" Юлія Лемешко.

8

Малі інвестиції та великі податки

Щоб залишати людей у громадах, потрібно їм запропонувати вибір — як варіант відкрити бізнес, так і можливість працевлаштуватися на якесь підприємство. Але залучати інвестиції на Донеччину, поки триває війна — майже неможливо. Донорська допомога є, але відкривати поблизу лінії фронту свої фірми іноземці не ризикують.

«

Бізнес не прийде. Ви ж зрозумійте, якщо у мене в тому році на 25 травня в селі Правда були прямі влучення. У нас там був склад з боєприпасами. Півдня вибухали, там 800 тонн боєприпасів було. А бізнес не приходить там, де війна, де триваютьвійськові дії. Великий бізнес сюди не прийде. Іноземці тим паче сюди не прийдуть. Вони он сюди приїздили в касках, бронежилетах. Про що ми говоримо

»

— наводить приклад по своїй ОТГ голова Іллінівської територіальної громади Володимир Маринич. Так само кажуть і представники інших громад. Хоча шукати контакти продовжують.

Паралельно ж готові допомагати відкривати бізнес і місцевим. Є варіанти грантової підтримки для переселенців або й просто тих, хто готовий почати свій бізнес. Та ті, хто не працював з цим раніше, не завжди виявляються готові до податкових реалій.

Так, наприклад, в Миколаївській ОТГ один з мешканців почав займатися коровами. З обласного та місцевого бюджетів йому допомогли грошима за умови, що підприємець візьме на роботу в селі 4 людей. Але податки на 4 людей не дали шансу розвинутись, — запевняє Гамлет Мартиросян.

«

До весни цього року я повністю завершую проєкт. Закриваю. І більше ніяких справ, ніяких азартних ігор з нашою країною

»

— емоційно каже Гамлет.

9

Центри громад не завжди турбуються про всі приєднані села

Після утворення ОТГ, центри громади отримують чимало повноважень та обов'язків. Зокрема, забирають на свій баланс інфраструктуру в селах, які до них приєдналися. Але витрачаються на села по-різному. Наприклад, в Соледарській міській громаді в кількох наближених селах сказати "що змінилося при громаді", мешканці не змогли.

Хоча варто зазначити, що тут почали займатися вуличним освітленням та вивозити сміття.

Вистачає на територіях громад і "сіл-пенсіонерів", де не роблять нічого. Там, де залишились жити по кілька десятків людей або й всього 4 бабусі, не починають проводити воду чи возити продукти, не пускають автобус для проїзду в центр ОТГ. Для них в громаді умови залишаються такі самі, що й при районі — не вигідні. Бо грошей все одно не вистачає.

10

Транспорт не за новими правилами

Коли громади об'єднуються, то мають забезпечити своїх мешканців соціальними послугами — всі довідки, медична допомога, освіта. В усіх ОТГ основні служби знаходяться в центрі громади. А от під'їзд до них є не у всіх.

Наприклад, не до всіх сіл їздить автобус в Шахівській, Іллінівській, Соледарській, Бахмутській, Сіверській, Лиманській ОТГ.

Пощастило з розташуванням Черкаській та Андріївській громадам — через усі їхні села пролягає обласна дорога, тож там автобуси є щодня, і декілька.

Зазначимо, транспортне сполучення — загальна проблема Донеччини. Куди проїхати можна журналісти Вільного радіо аналізували в матеріалі Як доїхати на Донбас (Розклади, маршрути).

11

Технології дійшли не всюди

Громади Донеччини намагаються осучаснюватись та використовувати цифрові сервіси. Але вдається це не завжди в тому числі через перебої зв'язку. Мобільний зв'язок та інтернет Kyivstar в селах та селищах рідко ловить добре. Якщо взагалі є. Vodafone часом краще, але теж не всюди.

«

У нас є віддалений старостинський округ — це Тарасівка, Олександрополь, Водяне (це на межі з Покровським районом). Там сигнал Vodafone дуже поганий. Kyivstar працює трохи краще, і то люди виходять десь на горку, піднімаються на другий поверх. Отака ситуація

»

— пояснює перший заступник голови Іллінівської ОТГ Наталія Лебедева.

Інтернетом часто займаються місцеві провайдери. І вони теж не забезпечують постійної високої швидкості. В результаті, частина електронних сервісів недоступна для впровадження в громадах.

Наприклад, Іллівська ОТГ могла отримати безкоштовна програмне забезпечення для електронної прописки-виписки, але в селах не мають можливості передавати всі дані через погану швидкість або відсутність мережі.

12

Не всі посадовці розуміють реформу

Поки в Донецькій області створені та працюють 13 ОТГ. Інші посадовці, які ще без досвіду ОТГ, поки що спостерігають за їхніми результатами. І не завжди розуміються на тому, до чого призвела яка реформа. Так, децентралізації бояться, щоб не закрили школи та не скоротили ФАПи, хоча це роблять в рамках інших реформ.

«

В Олександрівці з'явився прекрасний парк "Ювілейний". Їдемо далі ㅡ закінчуються дороги, починаються напрямки, закриваються садочки, школи, ФАПи. Це ㅡ об'єднання громади, тобто ㅡ укрупнення

»

— каже спеціаліст Іверської сільської ради Сергій Могілевський.

13

Інші реформи створюють проблеми для ОТГ

Школи, садочки та ФАПи дійсно закривають. І на сільські громади це впливає найбільше.

Наприклад, пенсіонерам важко їздити в ФАП до іншого села, а сімейному лікарю доводиться брати собі по 5 сіл, щоб набрати 2 тисячі пацієнтів. Ті, хто можуть собі дозволити — доплачують або допомагають лікарям з бюджету. Або ж згодом змушені шукати собі сімейного лікаря в село.

Опорні школи дозволяють створити кращі умови для навчання дітей. Державі дешевше відремонтувати одну школу добре, ніж зробити в 10 школах дах та утримувати 10 дітей, кожного по 40 тисяч гривень на рік. Але в селах, де школи закривають, батьки з дітьми намагаються переїхати. І принцип "немає школи — немає села" продовжує діяти.

Процес децентралізації триває по всій Україні. Для фінального етапу потрібні також зміни в Конституцію України і додаткове законодавство, яке встановить усі повноваження та обов'язки рад на місцях. Коли завершиться реформа, наразі невідомо, бо, за попередніми планами, підтримати всі зміни мали ще до кінця 2019 року.

Зазначимо, цей текст присвячений саме проблемам у проведенні реформи. Але зрушення є, і вони вже помітні в багатьох громадах. Тож радимо переглянути також матеріал про позитивні зміни завдяки децентралізації на Донеччині.

КРОК ВПЕРЕД?

Що децентралізація змінює на краще на Донеччині

Також читайте та дивіться про ОТГ на Донеччині:

На шляху до успішного села

Олександрівська ОТГ (репортаж)

Село "без дідів", віслючка-блогерка та туристичні красоти

Чим особлива Іллінівська ОТГ?

Соледарська ОТГ

Багата громада, яка бідно живе

Найменший борець

Чим важлива та незвичайна Званівська ОТГ
(РЕПОРТАЖ)

Колишня яма, яка стала громадою