Тег: хвилина мовчання

Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Олексій Баніт кинув навчання та добровільно приєднався до ЗСУ у 18 років. Майже рік він бився з окупантами та загинув у Федорівці, що на північ від Соледара.

Щодня українці згадують усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна, хвилиною мовчання. Серед них — морський прикордонник В’ячеслав Процак із Маріуполя. В’ячеслав загинув, боронячи рідне місто під час повномасштабної війни. Свій останній бій чоловік прийняв на Азовсталі.

Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання пам’ять тих, хто загинув внаслідок російсько-української війни. Цього дня згадаймо Олександра Пяста з селища Билбасівка. Він захищав Україну ще за часів АТО. А у перший день повномасштабної війни знову вирушив на фронт добровольцем. Олександр загинув у бою на Запоріжжі.

Щодня о 9 ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання пам’ять усіх, чиє життя забрала загарбницька війна Росії проти України. Дмитро Іваниця не пережив чергової російської атаки безпілотниками на Одещину.

Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Іван Плішко не служив в армії, але на початку відкритої війни одразу став на захист держави. У лавах десантно-штурмової бригади він боронив різні напрямки фронту Донецької області. Іван загинув, рятуючи поранених побратимів у Новоселівці.

Щодня українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна, хвилиною мовчання. Серед них — студент з Маріуполя Дмитро Яременко. Після евакуації з рідного міста хлопець вчився на журналіста, а згодом пішов добровольцем на фронт.

Щоранку о 09:00 ми схиляємо голови у пам’ять про тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. 29 грудня не стало мирноградця Геннадія Розума, який обороняв від окупантів рідну Донеччину. Захисник загинув, не доживши до свого 59-річчя 5 днів. Вшануймо його пам’ять хвилиною мовчання.

Щодня українці згадують усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна, хвилиною мовчання. Серед них — морпіх Юрій Хромалюк, який долучився до лав ЗСУ у 2023 році. Життя чоловіка обірвалося в боях на Донеччині.

Щодня о 9 ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, хто загинув через загарбницьку війну Росії проти України. Серед них — 19-річний Дмитро Красніков, який за прикладом старшого брата пішов у військо. Контракт із ЗСУ хлопець підписав за два місяці до відкритої війни. Життя Дмитра обірвалося під час бою у Хромовому.

Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо пам’ять тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед таких людей і Руслан Абдуллаєв, який не дожив до свого 23-річчя. Він вирішив стати військовослужбовцем за кілька місяців до повномасштабного вторгнення росіян. На війні боронив Донеччину та Харківщину, а у квітні 2022-го зник безвісти. Восени 2023-го дружині захисника підтвердили загибель чоловіка. Тепер родина Руслана просить надати військовому посмертне звання Героя України. 

Щодня о 9 ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, хто загинув через загарбницьку війну Росії проти України. Максим Сторожук із Житомирщини — один із них. Близько 8 місяців чоловік обороняв Бахмут, там стримував росіян і після контузії. Життя захисника обірвалося торік 2 грудня. Максиму назавжди залишиться 29. Тепер рідні просять надати йому звання Героя України посмертно.

Щодня о 9 ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання пам’ять усіх, чиє життя забрала загарбницька війна Росії проти України. 30-річний Дмитро Тимченко з Луганщини долучився до лав ЗСУ ще 2013-го: обороняв український схід під час АТО та повномасштабної війни, а 7 листопада 2023-го зазнав смертельних поранень у Кліщіївці.

Щодня о 9 ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, хто загинув у російсько-українській війні. 23 грудня згадаймо 30-річного уродженця села Олешня Олександра Волченка. У 2014-2015 роках він захищав Донеччину від російських окупантів та їхніх найманців. А у лютому 2022-го йому довелося боронити від загарбників вже рідний край. Свій останній бій захисник прийняв у серпні 2023-го, біля селища Керамік Покровського району.

Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Олександр Пацалов пішов добровольцем у ЗСУ та понад рік охороняв об’єкт у тилу. У 2023 його перевели у штурмову бригаду та навчали у Великій Британії. У перший вихід на лінію фронту він загинув. Для близьких він запам’ятався як людина, яка завжди співала, навіть коли його везли у реанімацію. 

Щодня українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна хвилиною мовчання. Серед них — Андрій Кузнецов з Красного Луча на Луганщині. Чоловік боронив Україну з початку воєнної агресії Росії. У серпні 2023 року він загинув в бою на сході України.

Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання пам’ять тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Згадаймо Інта Олексія Петровича з Донеччини. Мешканець Костянтинівки з дитинства мріяв бути військовим, працював в поліції і згодом пішов захищати країну. Чоловік загинув під час російського обстрілу під Лиманом.

Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання пам’ять тих, хто загинув через російсько-українську війну. Серед таких людей і Костянтин Опанасенко з Запорізької області. Він став добровольцем у перші дні повномасштабної війни та пішов захищати рідний регіон. Костянтин загинув у червні 2023-го, з війни його не дочекалися батьки та донька. Тепер родина захисника просить надати полеглому звання Героя України посмертно. 

Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання пам’ять тих, хто загинув через російсько-українську війну. Цього дня згадаймо дніпрянина Антона Стрикова. Раніше хлопець був розробником, а після повномасштабного вторгнення Росії пішов добровольцем на війну. 

Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Михайло Молот мешкав на самоті у селі на Вінниччині та добровільно пішов боронити державу. Рятуючи пораненого побратима під Лиманом, захисник сам потрапив під вогонь російського танка та помер дорогою до лікарні.

Щодня о 9 ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, хто загинув через загарбницьку війну Росії проти України. Дмитро Круковський оселився у Маріуполі, відколи під час АТО долучився до “Азову”. Під час відкритої війни чоловік знову взяв до рук зброю, але потрапив у полон окупантів. Життя Дмитра обірвав теракт у тимчасово окупованій Оленівці, коли росіяни підірвали барак із полоненими бійцями.