Тег: краєзнавство

У 1990-му у ще радянському Донецьку відкрилася перша у зросійщеному місті українська школа. Там навчали користуватись знаннями, а не зубрити, та виховували активних громадян-українців. Хлопці та дівчата займалися окремо, але усі навчались прийомів самооборони, музики й співів. І це лише деякі новації засновника та директора школи Леоніда Громового. Про атмосферу, устрій у школі та особистість її натхненника згадаймо у День української писемності та мови. 

У Святогірську вже 96 років височіє ісполінська фігура з бетону  —   над рікою Сіверський Донець, лісами та куполами Святогірської лаври. Майже століття цей монумент називали “пам’ятником радянському партійному і державному діячеві Артему”. Нещодавно влада перейменувала пам’ятник та хоче зберігати його і далі, попри декомунізацію та дерусифікацію. Фахівець зі збереження пам’яток розповів, чим унікальний цей монумент. 

У вересні 1917 року у Бахмут на 5-денний з'їзд приїхали шкільні вчителі з найближчих містечок та сіл. Обговорювали педагогічні справи, але мовне питання і тоді додало пристрастей. Як вчителі ставилися до українізації школи та київської влади, як виборювали право  виступати українською та які рішення ухвалювали — читайте в архівній статті того часу та сучасному коментарі від історика. 

Мешканка Донецька Феня Пустова знала творчість Івана Франка як ніхто інший на Донеччині та навчала Василя Стуса. А переїхавши на пенсії до Костянтинівки включилася в роботу місцевої української громади, пропагувала постать Олекси Тихого, Василя Гайворонського, Фелікса Ковалевського та займалася з молоддю. 8 жовтня їй могло б виповнитися 95.

Краєзнавець з Донеччини Ігор Гулько видав книгу про історію рідного міста Слов’янськ у XVII столітті. У тогочасних документах це місто називалося “Солоний”. Ми розпитали автора докладніше, про що книга.

Борис Верлінський родом з Бахмута став першим гросмейстером СРСР у 1929 році в Одесі. В жодній країні світу такого титулу ще не надавали. Потім радянські функціонери відібрали у нього це звання. Цими днями у Великій Британії вийшла книга про життя та шахову кар’єру Верлінського. Її близько десяти років писав історик шахів та архівіст Сергій Ткаченко. Він відкрив багато архівних даних, в тому числі документи КПРС, але адреса Верлінських у Бахмуті залишилась таємницею. 

Сашко Добровольський зі Слов’янська у 1990-му хотів захищати курсову про УПА та поплатився за принциповість. У 1993-му викрив владу, силовиків та попів області у праці на Росію. Тоді ж опублікував з однодумцями листівку про росіян, яку українці зрозуміли лише у 2014-му. У 2000-х викрадав документи про український опір з архівів СБУ. 2 жовтня йому могло бути 53 роки. Чоловік раптово помер два роки тому. Нині на його честь на Донеччині перейменовують вулиці. Згадаймо, яким він був.   

Знавець історії Донецького краю показав, як працювали та жили шахтарі на початку ХХ століття. На історичних фотографіях та малюнках — діти-лампоноси, жінки-сортувальниці вугілля та чоловіки, які видобувають чорне золото у нелюдських умовах.

Зберігач книжок під час революцій, воєн та репресій. Бібліограф-енциклопедист, фундатор бібліотечної справи в Україні, який ще за життя став легендою. Блискучий історик, людина з феноменальною пам’яттю, яка працювала у бібліотеках Донеччини, Києва та Львова. Все це про видатного бібліографа України Федора Максименка. До Дня бібліотек розповідаємо про нього детальніше.

У кінотеатрах українських міст вийшов у прокат документальний фільм “Євродонбас”. Він розвінчує радянські міфи про те, що промислова революція на Донеччині та Луганщині почалася з епохи російсько-більшовицького володарювання в регіоні. Де та коли можна переглянути кінострічку — дізнавайтеся в матеріалі.

23 вересня Краматорськ відзначає 155 років своєї історії. До вторгнення росіян місто понад століття було важливим центром машинобудівництва на сході України. Швейцарець Конрад Гампер заснував цю галузь на території нинішнього Краматорська, і історія міста пов'язана з нею. Про підприємця та два найбільші машинобудівні гіганти — символи міста розповідаємо у матеріалі.

Селище Курдюмівка колись заснували німці-лютерани, там протягом трьох століть жили працьовиті люди. З середини ХХ століття звідси постачали всій країні унікальну глину та вироби з неї. Курдюмівську цеглу можна побачити під ногами у Києво-Печерській лаврі, на Андріївському узвозі у столиці та у багатьох інших культових місцях країни. Нині Курдюмівка в руїнах, зустріти там можна хіба окупантів та ЗСУ. Розповідаємо що ще відомо про цю точку на мапі та у зведеннях.

10 вересня у Міжнародний день пам’яті жертв фашизму світ вшановує загиблих у Другій світовій війні — і військових, і цивільних. Аби показати масштаби людських жертв у всій Україні, публікуємо поіменний перелік цивільних у Бахмуті (тоді місто Артемівськ), які загинули у місті масової страти, чиї імена вдалося встановити. У цьому списку — понад пів тисячі прізвищ, переважно євреїв, яких знайшли загиблими у зачиненій камері алебастрового рудника. Більше прізвищ ми знайшли в ізраїльській базі даних.

Що робили у шахті мудотьор та вітродуй? Що таке глазоїжка, лимонадка та мандро? І як це — забуритись чи придушити кемаря? Краєзнавець із Донеччини знайшов раритетне видання забороненого свого часу “Словника Донецького гірника”. Цю книжку назвали шкідливою та вилучили з бібліотек. Адже шахтарі Донбасу в ньому постають як прийшлі з Росії “блатні”, яких зневажають місцеві українські селяни. Розповідаємо, що там за слова та які з них вживають шахтарі й зараз. 

Волинянин Данило Шумук провів у неволі майже пів століття. Поляки запроторили його ще юного за ґрати за комуністичні погляди. Під час Другої світової він став затятим антикомуністом, за що його покарали згодом вже таборами СРСР. І між цими “відсидками” його як прибічника УПА намагалися знищити ще й нацисти. Помер Данило Шумук у незалежній Україні у Покровську. Місця його пам’яті відвідали цими днями та показали на загал.

Назви сіл Кліщіївка та Андріївка фігурують у зведеннях українських військових та повідомленнях влади майже щодня. Це південний фланг битви за Бахмут, яка триває  з російськими загарбниками понад рік. Розповідаємо, що відомо про ці села та якими вони були до знищення росіянами.  

1 серпня, у день неофіційного початку штурму Бахмута, національний історико-меморіальний заповідник “Бабин Яр” у Києві проведе паралелі між тим, що учинили в Бахмуті нацисти під час Другої світової та зараз повторюють російські окупанти. Тематичну виставку, що розповідає про минулий та сучасний геноцид, показуватимуть весь серпень.

Понад століття тому у Слов’янську поляки та місцеві виробляли з місцевої сировини кольорову плитку. Нею вимощували підлоги суспільних та приватних будівель на всьому українському сході. Слов’янський журналіст та краєзнавець Дмитро Журавльов викупив кольоровий каталог підприємства. 

Уродженець Бахмута Борис Верлінський втратив слух, натомість здобувши в Одесі пристрасть до шахів на все життя. Понад століття тому він красиво грав на останніх турнірах часів царату, а в перші роки СРСР переміг чемпіона з Заходу та пізніше став першим у світі гросмейстером. Інший шаховий майстер-одесит майже десятиліття збирав ці матеріали у книгу та готується видати її англійською. Ми розпитали про це детальніше. 

Села Берхівка, Дубово-Василівка та Оріхово-Василівка на північному фланзі боїв за Бахмут щоденно фігурують у зведеннях українських військових вже декілька місяців. ЗСУ б’ються тут за кожний метр землі. Розповідаємо що це за місця та яка їхня історія.