Підтримайте Вільне Радіо
Після сповільнення наступу російської армії у вересні та жовтні вони знову активніше тиснули на українських бійців та захопили майже вдвічі більшу територію, ніж у попередні місяці. Найбільше уваги прикуто до Покровська, але загарбники активізувалися й на інших напрямках в області. Паралельно ЗСУ подекуди проводили контратаки, але їхні результати стали скромнішими у декілька разів, ніж у вересні-жовтні. Розповідаємо, як минув листопад на фронті для Донеччини.
Окупаційні війська за листопад захопили 172 км² території Донецької області. Це майже вдвічі більше, ніж було у жовтні та вересні. Найбільше просувань загарбників зафіксували на Покровському та Костянтинівському напрямках. Такі підрахунки зробили журналісти Вільного Радіо на основі змін на мапах DeepState та Генерального штабу ЗСУ.
У бійців ЗСУ також були успіхи — 6,9 км² території (2,8 км² на Олександрівському напрямку та 4,1 км² на Покровському). Це найменші успіхи за осінь 2025 року — у сім разів менше, ніж у жовтні та у понад два рази менше, ніж у вересні.
Тепер із 26,5 тис. км² загальної площі Донеччини в окупації перебувають 20,37 тис. км², або 76,8%. Отже, за листопад 2025 року окупаційні війська змогли захопити 0,7% від площі області. Для порівняння: у жовтні та вересні цей показник не перевищував 0,3%.
Порівнюючи активність російських військ на Донеччині за різні місяці, можна побачити, що темпи їхніх просувань зараз перевищили квітневі, але поступаються активному наступу влітку 2025 року.
На Олександрівському напрямку російська армія просувалася стрімко влітку 2025 року. Але починаючи з вересня їхній рух сповільнився та частково перейшов на територію Дніпропетровської області. Того місяця росіяни захопили 17 км² території, у жовтні — 22,7 км², а у листопаді лише 1,8 км². Це у 12 разів менше, ніж минулого місяця.
Втім, такий показник пов’язаний не тільки з успішною обороною українських захисників, а й з тим, що частина просувань на цьому напрямку відбувається на Дніпропетровщині.
Стосовно Донеччини: окупанти захопили лише території біля села Дачне. Саме село повністю не контролюють.
Водночас на Олександрівському напрямку українські бійці мали успіхи та звільнили територію навіть більшу, ніж захопили росіяни. Йдеться про відтинок фронту біля села Іванівка Дніпропетровської області. Підрозділи ЗСУ вибили росіян як із самого села, так і з територій навколо загальною площею 7,4 км². З цієї площі на Донеччину припадає 2,8 км². Крім цього, території біля села Зелений Гай, які раніше захопили росіяни, у листопаді вважали сірою зоною — тобто спірною територією, за яку триває боротьба.
Військові у листопаді зазначали, що на цьому напрямку росіяни зосередили сили, що переважали над підрозділами ЗСУ.
“На цьому напрямку в нас діють кілька армій, це угруповання військ “Схід”, а також частина угруповання військ “Центр”, — говорив в інтервʼю для “Єдиних новин” командир батальйону безпілотних систем “Залізні Соколи” 67-ї окремої механізованої бригади Владислав Даценко.
Росіянам допомагала просуватися на цьому напрямку не тільки більша кількість піхоти, а й погода. Так, штурмовики окупантів здебільшого наступали ночами, й особливо активно, коли стояв туман.
“Вночі їх посилають просто як стадо вперед. Вони нічого не бачать, нічого не знають і заплутуються в путанках. Ну, а на ранок або вночі, коли погода більш-менш нормальна і можна працювати, ми їх знаходимо і знищуємо”, — розповідав заступник командира роти БПАК 3-го механізованого батальйону “Булава” Окремої президентської бригади імені Богдана Хмельницького з позивним “Китаєць”.
Покровський напрямок залишається одним з найактивніших в регіоні. Про нього у листопаді 2025 року найбільше говорили в медіа та соцмережах, і саме тут щодобово фіксували найбільшу кількість атак з усіх напрямків Донеччини.
Російська армія прагнула активно наступати тут й за місяць захопила 79,8 км² території. Це понад удвічі більше, ніж загарбники захопили на цьому напрямку у жовтні та у чотири рази більше, ніж у вересні.
Бійці ЗСУ боронили Покровськ у листопаді в особливо складних умовах і через погоду. Місто періодично накривав туман, яким користувалися окупанти й накопичували сили у місцевій забудові.
У перші дні листопада в ЗСУ визнали, що російські військові намагаються облаштувати позиції в місті. Втім, ціна такого просування — знищення цілих бригад армії Росії, як це сталося з 155-ю бригадою морської піхоти армії РФ.
В середині місяця у мережі почали поширювати заяви, що бійці ЗСУ нібито покидають Покровськ, але це виявилося генерацією штучного інтелекту.
У боях в самому місті загарбники прикриваються місцевими від ударів ЗСУ.
В другій половині місяця росіяни заявляли, що контролювали вже 70% Покровська, але в пресслужбі Генштабу ЗСУ це спростовували. Попри важкість ситуації, українські захисники продовжують утримувати позиції на півночі міста та перекидають резерви для стримання росіян.
Під кінець місяця головнокомандувач ЗСУ заявив, що через високі втрати окупанти ввели оперативні резерви на Покровський напрямок, щоб продовжити наступ.
В останній день листопада окупаційні джерела заявили, що нібито вивезли із Покровська 300 місцевих і вже роздають їм російські паспорти. Серед них були й діти.
Сусідній Мирноград окупаційні війська також штурмували впродовж листопада, але підрозділи ЗСУ стримують ці атаки. Втім, у східних кварталах міста аналітики порталу DeepState вже відмітили спірну територію, за яку триває боротьба.
ЗСУ на Покровському напрямку теж мали успіхи, але менші, ніж у попередні місяці. Українським захисникам вдалося звільнити 4,1 км² території. Більшість цих земель (3,9 км²) припадає на Добропільський виступ.
Командувач ДШВ ЗСУ в останні дні листопада оголосив про завершення операції зі звільнення Добропільського напрямку.
“Плани противника передбачали вихід із Добропільського напрямку на Барвінкове та повне відрізання Донецької області. Зараз їхні апетити трохи спали. Ми зрізали ці “вуха”, куди вклинився противник (росіяни, — ред.). В одній лише посадці у яру ми знищили 74 противника, а в одному населеному пункті взяли в полон 54 чоловіків. Це я навів приклад лише одного яру та одного населеного пункту — насправді операція була масштабною”, — говорив командувач Десантно-штурмових військ ЗСУ Олег Апостол.
Ще 0,2 км² території українські сили звільнили, коли зрізали трохи виступ перед селом Красний Лиман.
На колишньому Торецькому, а тепер Костянтинівському напрямку російська армія також змогла наростити темпи просування. За листопад загарбники захопили 41,5 км² території — удвічі більше, ніж було у жовтні, та у п’ять разів більше, ніж у вересні.
Ситуація на цьому напрямку залишається важкою, визнають речники ЗСУ.
“Якщо армія країни-агресорки закріпиться поблизу Костянтинівки або знову активно наступатиме, то логістичні маршрути в напрямку Часового Яру будуть максимально ускладнені, що вплине на можливість здійснювати будь-які дії”, — говорив речник 11 армійського корпусу Дмитро Запорожець.
Тепер бої більше перемістили на околиці Костянтинівки. Під кінець місяця росіяни навіть намагалися просувати фейки про “зачистку” центра міста. Однак, в ЗСУ спростували ці заяви та опублікували відео із бригадним генералом Олександром Бакуліним з того самого начебто захопленого місця.
Втім, місто майже щодня зазнає ударів з боку російської армії. В таких умовах у Костянтинівці залишається близько 5 тисяч людей.
Про звільнення територій на цьому напрямку упродовж листопада українські військові не повідомляли.
Вперше з серпня 2025 року російські війська змогли посунути лінію фронту на Краматорському напрямку. У вересні та жовтні бійці ЗСУ стримували всі штурми загарбників. У ті місяці траплялися й дні, коли росіяни взагалі не проводили атак на позиції українських захисників.
У листопаді ж кількість атак на цьому напрямку зросла, і армійці росіян змогли захопити території площею в 6 км²:
Військові ЗСУ мовили, що окупаційні війська продовжували тиск на українських захисників в районі Часового Яру. Просування відбувається на тлі “повзучого наступу”, як називають його військові.
“Зараз основа їхньої тактики — малі групи. Через постійні зміни погоди, а також через річки, луки, велику кількість води та тумани, під прикриттям цього туману вони намагаються рухатися. По прямій не йдуть, обходять максимально. Однак ці групи все одно виявляємо й завдаємо вогневе ураження”, — пояснював командир батальйону безпілотних систем “Сапсани” Михайло Трач.
Начальник Часовоярської міської військової адміністрації Сергій Чаус називав ситуацію у місті “найскладнішою, яка може бути”.
“На жаль, інформації про виїзд людей немає. На території громади залишаються близько 100 осіб. Скільки з них живі — сказати неможливо, адже на території громади тривають бойові дії”, — говорив Сергій Чаус.
Підрозділи ЗСУ у листопаді 2025 року на цьому напрямку успіхів не мали.
На Слов’янському напрямку окупаційні війська активно наступали й захопили 25,1 км² території. Це у п’ять разів більше, ніж у жовтні, але на 10 км² менше, ніж у вересні. Зокрема росіяни просунулися на таких ділянках:
Ще на початку місяця військові ЗСУ заявляли, що очікують масштабний наступ росіян на Сіверськ. Дивлячись на мапу, частковий успіх окупанти дійсно мали.
“У нашій зоні відповідальності наразі дуже напружена ситуація. Росіяни іноді здійснюють певні тактичні просування. Однак нашими підрозділами проведені активні стабілізуючі дії. Окупант з околиць Сіверська наразі вигнаний”, — визнавав начальник відділення комунікацій 81-ї окремої аеромобільної Слобожанської бригади Володимир Голягін.
Були навіть повідомлення від загарбників, що вони змогли зайти у сам Сіверськ. Але очільник ВА спростував ці заяви.
“Все місто і вся територія під нашим контролем. Військові можуть коментувати детальніше про бої, а я можу підтвердити те, що бачу сам”, — говорив Олексій Воробйов.
У важких умовах постійних обстрілів та штурмів залишається близько 400 цивільних.
Про території, які вдалося звільнити від окупантів упродовж листопада, захисники не повідомляли.
Поступовий наступ окупаційної армії триває й на Лиманському напрямку. За листопад росіяни захопили 18,5 км² території. Таке просування близьке до того, що було у жовтні (у листопаді на 3 км² більше) та вересні (у листопаді на 5 км² менше). Армійцям РФ вдалося захопити:
На початку місяці бійці ЗСУ розповіли, що саме на Лиманському напрямку вперше зафіксували збиття новітнього російського дрона “Князь Вещий Олег”, здатного працювати на відстані до 45 км від точки вильоту.
Війська країни-агресорки намагаються штурмувати піхотою, а періодично пробують прорватися за передові позиції на мотоциклах. Росіяни атакують переважно вранці та ввечері, а іноді й удень за поганої видимості. Командування РФ постійно підтягує резерви, щоб підтримувати інтенсивність атак.
“Бачимо, що вони не рахуються зі втратами. Постійне регулярне поповнення дозволяє щодня залучати нові сили для атаки. Нещодавно помітили використання російських штурмовиків без засобів захисту — вони буквально наступають лише з автоматом”, — пояснював сержант 66 ОМБр імені князя Мстислава Хороброго Василь Денисюк.
Українським захисникам доводиться стримувати наступ росіян тут з трьох напрямків.
“Доводиться фактично оборонятися на три фронти. Але наші хлопці демонструють неймовірну стійкість, характер і самовіддачу, роблячи все, щоб знищувати росіян великими обсягами”, — казав речник 63 окремої механізованої бригади Ростислав Ящишин.
В умовах активного наступу підрозділи ЗСУ створюють на Лиманському напрямку нові інженерні споруди. Також бійці впроваджують наземні роботизовані комплекси, які дозволяють вести вогонь із турелі, доставляти боєкомплект і харчі, евакуювати поранених.
Просувань у бійців ЗСУ на Лиманському напрямку у листопаді 2025 року не було, тримали оборону на вже зайнятих позиціях.
Нагадаємо, у США та Європі обговорюють мирний план для України та пропозиції віддати росіянам Донеччину для закінчення війни. Журналісти Вільного Радіо зібрали ключові факти, пропозиції та ризики, про які наразі відомо.