Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Протягом усього першого кварталу 2026 року українським захисникам вдалося сповільнити наступ російської армії. Якщо порівнювати з груднем 2025 року, темпи окупації Донецької області впали утричі. У березні армія загарбників захопила 0,3% площі регіону. Активність росіян протягом місяця залишалася високою на всіх ділянках фронту, але виділяється Лиманський напрямок, на якому вже три місяці вдається повністю стримувати рух лінії фронту. Аналізуємо, яким став березень для Донеччини на фронті.
За березень 2026 року окупаційні війська захопили 96,6 км² території Донецької області. Це на 20 км² менше, ніж було у лютому та січні. Ці показники особливо контрастують з кінцем 2025 року, адже це втричі менше, ніж було у грудні, та майже вдвічі менше, ніж у листопаді.
Загалом же з 26,5 тис. км² загальної площі Донеччини в окупації станом на початок квітня 2026 року перебувають 21,05 тис. км², або 79,4%. За березень 2026 року окупаційні війська захопили близько 0,3% площі області. Для порівняння: у лютому цей показник становив 0,5%, а у січні — 0,47%. У грудні 2025 року — 1,2%.
Динаміка активності окупантів за останній рік свідчить, що після стрімкого просування у грудні 2025 року темпи російського наступу повернулися до рівня осені 2025 року.
У березні 2026 року окупаційна армія найбільше просунулася на Краматорському напрямку. Зазвичай більш активні Покровський та Костянтинівський напрямки втратили втричі та майже вдвічі менше територій відповідно.
Наразі головний успіх ЗСУ протягом місяця у стриманні росіян, особливо виділяється тут Лиманський напрямок, на якому вже три місяці поспіль лінія фронту не змінюється. Хоча кількість атак тут теж чимала.
На Олександрівському напрямку російська армія у березні 2026 року захопила близько 18,3 км² території. Просунулись на захід від села Мирне, на захід від сіл Піддубне, Толстой та Новохатське, а також між селами Дачне та Горіхове.
Зазначимо, Олександрівський напрямок охоплює частини територій Донецької та Дніпропетровської областей. Однак журналісти Вільного Радіо аналізували тільки зміни на території Донеччини.
На цьому напрямку помітно посилилися спроби росіян посунути лінію фронту. Адже 18,3 км² території — це втричі більше, ніж було у лютому, та у 18 разів більше, ніж було у січні.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський казав у березні, що найбільшу кількість атак ЗСУ фіксували на Олександрівському напрямку. За його словами, російське командування кинуло тут у «мʼясні штурми» десятки тисяч військових.
Окупаційна армія регулярно йшла на штурм позицій українських захисників, бували навіть масовані механізовані атаки. Загальна кількість атак на Олександрівському напрямку в окремі дні зростала втричі.
Станом на березень 2026 року — кілзона на Олександрівському напрямку сягає близько 25 кілометрів.
Військові ЗСУ заявляють, що протягом місяця продовжували контрнаступ на Олександрівському напрямку, наразі вдається повертати деякі території, які захопили нещодавно. Тож боротьба триває за стримання просувань росіян.
На Покровському напрямку російська армія у березні 2026 року захопила близько 13,3 км² території. Просунулись на схід від села Удачне, між Покровськом та селом Котлине і найбільше на південний захід від села Гришине. Крім того, окупанти пробили собі невеликий виступ на північ від села Рівне та території на південний схід від села Красний Лиман.
Тут темпи наступу росіян впали з початку року.
Майже весь березень пройшов у новинах навколо села Гришине: окупаційна армія прагне його захопити, а бійці ЗСУ йдуть у контратаки та не допускають цього. У самому Покровську українські захисники станом на кінець березня продовжують утримувати північні околиці, стверджували в ЗСУ.
Росіяни ж впродовж місяця залучали додаткові резерви, щоб захопити весь Покровськ та Мирноград. Також загарбники прагнули збільшити кількість атак дронами та намагалися розширити кілзону.
Втім, окупанти були змушені знижувати свою активність на цьому напрямку, через контрнаступ ЗСУ на Дніпропетровщині.
Березень також відзначився на фронті першим за 4 роки повномасштабної війни збиттям російського гвинтокрила безпілотником. Це сталося на Покровському напрямку. Крім цього, саме тут почали використовувати екзоскелети на бойових позиціях, щоб зменшувати фізичне навантаження на ноги бійців ЗСУ та пересуватися швидше.
Військові зазначали, що окупаційна армія готує іноземних найманців з африканських країн, у тому числі з Ефіопії, для участі в “одноразових” штурмах на Покровському напрямку.
Окупанти вже заявили, що після Покровська прагнуть захопити Родинське та Добропілля.
На Костянтинівському напрямку російська армія у березні 2026 року захопила 19,5 км² території. Тут окупанти просунулися на південь від села Софіївка, між селами Софіївка та Русин Яр, навколо села Русин Яр та закріпились у ньому, на північний схід від села Яблунівка, в районі Клебан-Бикського водосховища. Додатково росіянам вдалося вибити собі виступ на захід від села Ступочки.
Ситуація на цьому напрямку у 2026 році не стабільна. Адже окуповані 19,5 км² — це більше на 2 км², ніж було у лютому, але на 13 км² менше, ніж було у січні.
Тут окупанти намагаються тиснути не тільки зі сходу, а й з півночі, адже вони використовують захоплену частину Часового Яру як хаб для наступу на Костянтинівку.
Бої на цьому напрямку тривали весь місяць, і часом на Костянтинівському напрямку навіть було більше атак, ніж на Покровському. Зокрема, так було 13 березня.
Українські захисники очікують ще більшого тиску на Костянтинівку, пік якого очікується у травні.
“Їхня задача — це накопичення в населеному пункті. Вони готуються до весняної кампанії, щоб потім завдати основного удару”, — говорив офіцер 36-ї окремої бригади морської піхоти з позивним “Моряк”.
Втім під кінець березня, бійці з іншої бригади зазначали, що не спостерігають накопичень окупантів на Костянтинівському напрямку.
На Краматорському напрямку російська армія у березні 2026 року захопила 34,3 км² території. Зокрема, контролюють тепер більше території на захід від села Маркове, на північ від села Новомаркове, між селами Новомаркове та Оріхово-Василівка, утворили виступ на схід від села Міньківка, аж на більш ніж 20 км² території просунулись вглиб від села Васюківка й до села Привілля, захопили новий шматок території на південь від Федорівки Другої.
Тут росіяни у 2026 році тримають темп наступу та не зменшують тиск на ЗСУ.
Цього українська сторона чекала. На початку березня представники ЗСУ казали, що окупаційна армія збирається посилити наступ на Краматорському напрямку.
“Зі збільшенням світлового дня і покращенням погодних умов очікуємо застосування мототехніки, автомобілів, можливо з’явиться броньована техніка. На думку керівництва окупаційних військ, темпи просування не є такими, як вони собі планують. Пожвавлення наступів по всій смузі відповідальності ми очікуємо”, — казав речник 11 армійського корпусу Дмитро Запорожець.
Та поки посилання штурмів не було — цим користалися бійці ЗСУ та почали проникати в тил росіян на цьому напрямку.
“Ми успішно проводимо інфільтрацію. Її також проводять наші суміжники, з якими ми працюємо. У нас є кілька робочих методів і напрацювань із цього приводу, тому ворог (росіяни, — ред.) не має успіхів”, — говорив командир роти 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького на позивний “Тигр”.
Тактика оборонців ЗСУ полягає в наступному: групи росіян свідомо пропускають у тил, де їх знищують, а потім бійці ЗСУ самі заходять у тил окупантів.
Українські захисники виявляють, що окупанти без станцій Starlink йдуть на штурми без зв’язку, і частіше здаються в полон.
“Зі зв’язком у них (росіян, — ред.) дуже великі проблеми. Останні групи, які проникли в наш тил, ми взяли в полон. Вони повідомляли, що в них взагалі немає жодного зв’язку — ні по раціях, ні по радіо, ні іншого”, — додавав “Тигр”.
На Слов’янському напрямку російська армія у березні 2026 року захопила 12,5 км² території. Просунулись окупанти на схід від села Федорівка, на схід від Званівки, на схід від села Свято-Покровське, на захід від села Різниківка, на захід від Сіверська, на південний схід від Дронівки.
Темпи наступу росіян на цьому напрямку вдається сповільнювати. Адже, у лютому окупанти захопили на Слов’янському напрямку на 22 км² більше, а якщо порівнювати з січнем — було на 24 км² більше.
Протягом березня окупаційна армія на цьому напрямку стала застосовувати гексокоптери за зразком українських Vampire. Так росіяни намагаються компенсувати виснаження армії.
“Хоч ворог (росіяни, — ред.) і вичерпав деякі свої ресурси, обстановка у смузі оборони залишається напруженою через високу активність ворожих БПЛА та артилерії. Десантники щоденно ведуть запеклу боротьбу, не допускаючи прориву на даній ділянці фронту”, — писали у пресслужбі 81 бригади ЗСУ.
В умовах нестачі людей окупанти стали використовувати безпілотники для забезпечення своїх штурмовиків.
“Вони скидають невеликі пакунки. Ці пакунки потім забирає росіянин, і вони діляться ними між собою. Але більшість — 90% того, що намагаються скидати — просто не долітає, бо працюють дуже добре зенітники”, — говорив начальник відділення комунікацій 81-ї бригади Володимир Голягін.
Протягом місяця росіяни намагалися накопичувати сили для більш масованого наступу. Однак, бійці ЗСУ запевняють, що відбивали наймасованіші атаки. Один з таких штурмів був 16 березня.
“Техніка ворога (росіян, — ред.) виїхала із тимчасово окупованого міста Сіверськ. Противник намагався обійти позиції наших десантників з флангів. Головний удар ворог здійснював за допомогою МТЛБ, а на протилежному фланзі — росіяни задіяли мотоцикли та малі групи для відволікання уваги”, — писали у 81-й бригаді ЗСУ.
Лиманський напрямок другий місяць поспіль залишається єдиною ділянкою фронту на Донеччині, яка не зазнає змін. Така ж ситуація була у лютому, а ось у січні окупанти захопили 2 км² території.
Ця тенденція особливо контрастує з попереднім 2025 роком. Тоді окупанти захоплювали тут від 20 до 40 км² території.
На початку місяця бійці ЗСУ зазначали, що росіяни менше штурмують позиції на Лиманському напрямку. Втім це не означає, що вони докладають менше зусиль. Щоб зрушити лінію фронту, загарбники скорочували підготовку бійців та масово застосовували дрони на Лиманському напрямку.
“Раніше хоча б проводили навчання, а зараз трапляються випадки, коли вже після двох тижнів, а то й після тижня бійці потрапляють безпосередньо на лінію бойового зіткнення”, — говорив начальник відділення комунікацій 60-ї бригади ЗСУ Максим Білоусов.
Малопідготовлених бійців окупанти використовують для щоденних штурмів, але у 3-му армійському корпусі запевняли, що успіхів вони не мали і це дійсно видно на мапах.
“Збільшилася кількість інфільтрацій з пропагандистською метою. Нібито щось захопили, а по факту це не так — ця тенденція показує скоріше негативну складову саме в російській армії”, — казав речник 3 армійського корпусу Олександр Бородін.
Протягом березня на цьому напрямку бували й масовані механізовані штурми, які відбивали українські захисники. Не маючи успіхів, загарбники почали використовувати тут тритонні КАБи.
В таких умовах у самому Лимані залишається майже дві тисячі людей та ще 600 у селах громади.
Нагадаємо, за 2025 рік громади Донецької області перерахували на потреби ЗСУ 2,7 мільярда гривень. Журналісти Вільного Радіо зібрали рейтинг громад, який показує масштаби фінансування військових частин від місцевих громад в розрізі регіону. Військові частини з напрямків можуть звертатись по допомогу з прямими запитами.